
Жвавість придбання, шопоголізм, оніоманія.
Одне з яскравих задоволень – це наша купівельна спроможність. Бажання балувати себе – це бажання купувати, робити собі подарунки. Сьогодні завдяки рекламі вирощено людину-споживача, яка споживає з потребою і без: ринок настільки великий, що треба чи ні, але щось обов’язково відіб’ється в нашому погляді, і ми одразу відчуємо, як нас захльостує хвиля бажання.
Бажання – це певного роду напруга. І коли річ опиняється в наших руках, ми відчуваємо розслаблення. І з цим розслабленням пов’язане особливого роду задоволення.
Так виростає особливого роду наркоманія – шопоголізм. Людина, яка має хворобливу пристрасть робити покупки, чує в собі напругу повсюдно. Але варто їй зайнятися улюбленою справою – всі її негаразди закінчуються: вона ширяє в особливому просторі, її купівельна пристрасть на кшталт сп’яніння і пов’язаного з цим сп’янінням самозабуття. Це свого роду оргазмічність, яка створює розрядку від тривалої, тупої напруги і дає змогу на мить позбутися внутрішньої стурбованості, занепокоєння, страху, туги і зневіри. Такий самозабутній споживач завжди несвідомо підтримуватиме присутність напруження, він буде прив’язаний до цього надламаного стану зсередини, бо він приводить його до оргазму споживання. Так виростає армія шопоголіків, яка отримує своє найвище задоволення, кочуючи з магазину в магазин.
Ми по-різному залежно від настрою робимо покупки. Купівля, яка негайно тьмяніє і перетворюється на попіл, – вона була жаданою тільки на відстані. Щойно вона опинялася в руках, уся магія зникала, і, навпаки, натомість народжувалися докір самому собі та невдоволення собою. Для цієї людини вся радість, ситість і задоволеність існують тільки на відстані – при зіткненні з реальністю все перетворюється на черепки.
Так наша звичка задовольняти себе ментально гасить будь-які найприємніші переживання реальності. Що натомість? Вона також гасить усі найнеприємніші переживання реальності, просто не даючи нам їх пережити. Ми і раді, і готові платити будь-яку ціну, аби уникнути прийдешніх випробувань і минути їх, усвідомленням проходячи по найдальшому краю.
Жіноча ідея «я собі дарую» пов’язана з жіночою гіперпотребою отримувати увагу. Подарунок – яскраве підтвердження присутності в житті жінки такої уваги. Завдяки такій конкретній увазі жінка починає струмувати, вона стає м’якою, грайливою і сексуальною. Чоловік бачить це раз у раз і засвоює правила гри, заохочуючи жінку та її прихильність подарунками. Якщо жінка не отримує уваги від чоловіка, не отримує від нього подарунків, то вона сама починає підтримувати себе компенсаційно тим, що приносить собі задоволення, балуючи та розважаючи себе потрібними й непотрібними покупками, аж доки щось у ній внутрішньо не збалансується і не встановиться спокій. І тоді вона цю затію кидає.
Емоції розвитку:
- Усвідомлюємо, як ми робимо покупки
- Усвідомлюємо, як ми купуємо для себе, в дім і для інших
- Робити покупки – це праця для нас?
- Чи робити покупки, такого роду турбота для нас задоволення?
- Чи любимо ми отримувати подарунки?
- Чи проектуємо бажання на подарунок, який нам мають подарувати інші?
- Чи чекаємо напружено того дня і того часу, коли нам даруватимуть?
- Чи розчаровуємося, чи ображаємося, якщо подарунок не відповідає нашому бажанню та уявленню
- Коли самі даруємо подарунки, чи в радість нам цей захід. І чи очікуємо щось натомість для себе
- Живемо в дозволі
- Відпускаємо себе
Жвавість придбання, шопоголізм, оніоманія.
Емоційні перипетії
- Щастя – притулок від бід
- Невмілість, прийняття на благо
- Привід для власної близькості
- Бравурний марш цілеспрямованості
- Вивихнуті рухи від напруги
- Дія
- Не виходити в дію
- Діяльність
- На благо самому собі
- Образа (на ображених воду возять)
- Емоційна збудливість і найнижча покірність
- Знакова незадоволеність
- Самодиверсія – як спроба наполегливого самовдосконалення
- Несусвітня муть підозри
- Переважний інтерес
- Любов – перший смак парадоксальності життя (ненависть до себе)
- Деструктивність
- Про справедливість (Разючий меч справедливості)
- Прагнення до перемоги (Знаходячи поступ)
- Злети і падіння
- Роздратування. Пастка власних уявлень
- Злоба. Дикий танець. Антологія крику
- Лихослів’я – загубленість у самому собі
- Злопам’ятність – озброєна до зубів пам’ять
- Завзяття – липовий показник чесного наміру
- Істерика – нестерпність власного існування
- Лик жадібності
- Жвавість придбання, шопоголізм, оніоманія
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.