Невмілість, прийняття на благо.
Невмілість – це самоусвідомлення себе в момент, коли ми вимагаємо від себе вмілості. Але вмілість – це навичка, вправність, уміле поводження з тим, над чим ви довго або недовго працювали, намагаючись навчитися. Без такого попереднього навчання в нас може бути тільки невмілість і незручне поводження з тим предметом, до якого ми не набули навички. Ми не знаємо, як з ним бути і як вправно ним користуватися, звідси і незручність: ми не пристосувалися до такої дії, а дія не пристосована до нас. У нас немає союзу, взаємодії, яка є органічною для нас і нашої діяльності.
І це так і буде, поки в нас є психологічний бар’єр перед новою дією. І нам потрібен час, щоб перевести невмілу діяльність на рейки вправності та відшліфувати її повторенням так, щоб усе наше внутрішнє брало участь у ній, не залишаючи відволікання енергії у вигляді уникнення й опору. І тоді наша діяльність чиста, і вона стає не тільки механічно вмілою, а й творчою.
Незручність, виражена в дії, стає незручністю через психологічне неприйняття себе в такі моменти. І тоді ми придушуємо себе, свій страх, своє збентеження, сором за себе перед іншими людьми, які стали свідками нашої недосконалості. У нашій відшліфованій до блиску ідеї про себе ми маємо бути перед іншими представленими більш ніж упевненими в собі людьми – самовпевненими, без єдиної плямочки. А наша незручність і незграбність, така до безглуздості людська риса, видає нас із головою, показуючи, що ми, хоч би як драпірувалися, залишаємося по-людськи недосконалими. І слава Богу, значить, ми теплі й щирі, і це прекрасно.
Не потрібно застрявати у власних уявленнях про те, якими ми маємо бути. І течія нашої природності й невимушеності в будь-якій ситуації, де можуть бути невчасно виявлені як невмілість, так і незручність, дає нам змогу психологічно входити в будь-яку підступну ситуацію й виходити з неї мило й безпосередньо. А якщо ми завжди гвалтуємо себе і вимагаємо від себе більше, ніж можемо, то ми не стаємо від цього досконалими, ми стаємо насильницькими і проявляємо це насильство не лише на собі, а й на інших, вимагаючи від них плати за нашу вигадану досконалість, причому як у дружбі, так і в коханні та в житті.
Емоції розвитку:
- Усвідомлювати свою невмілість і той психологічний дискомфорт, який виникає на ґрунті невмілості
- Не підтримувати енергією ні саму ментальність, яка створює цей дискомфорт, але й не пригнічувати цю ментальну судомність.
- Бачити цю ментальну судомність у всьому, де б психологічна зачіпка не створювалася
- Усвідомлювати свої уявлення про себе і свої здібності
- І бачити, що відбувається, коли інші відгукуються про нас не так, як ми уявляємо
- Ставляться до нас не так, як, за нашим уявленням, мали б ставитися
- Думають не так, як, за нашими поняттями, мали б думати
- Бачать нас не так, як нам би хотілося, щоб нас бачили
- І починаємо бачити й усвідомлювати себе, як ми стурбовані іншими
- І починаємо усвідомлювати, як ми бачимо, чуємо, думаємо і що думаємо про інших
- Досліджуємо глибину наших взаємин
- Забезпечивши дослідника вертикальним зростанням
Невмілість, прийняття на благо.
©
Вернуться в Библиотеку Самопознания
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
Емоційна компетентність