Переважний інтерес

І взагалі складається враження, що ми складаємося з постійно зростаючого бажання, але при цьому в нашому житті нічого не здійснюється, а саме воно схоже на застійне болото. І тільки жадана заздрість нас трусить, змушуючи пузиритися жадібністю ідей: як ми розживемося, розвеселимося, станемо молодецькими та заживемо своїм власним інтересом, не засмучуючись про інших.

Наш пошук свого власного інтересу почався неправильно: ми намагаємося знайти в чужому житті те, чого не вистачає нам. І на перевірку виявляється, що нам не вистачає всього, що в надлишку є в інших. Така привабливість чужих можливостей зліпить нас, змушуючи втрачати усвідомленість щодо своєї особистості, свого життя, своїх можливостей. І нам нічого не залишається, як почати жити чужим життям, намагаючись шукати шпаринку, щоб жити чужим коштом, змішуючись і намагаючись просочитися наскрізь чужим життям, щоб від нас самих нічого не залишилося. Намагаючись розчинитися в житті іншого, зробивши себе незамінним для нього, отримавши з його рук, губ і очей власну самоцінність нового взірця, залазячи в чуже життя з кінцем, ми при цьому не збираємось вдовольнятись жалюгідним відблиском віддзеркалення своєї потрібності, ми чекаємо для себе поваги й визнання наших заслуг, у такий спосіб ми підносимо власне его на потрібну для нас висоту й уже незабаром жадаємо, щоб его нашого пана схилилося до нашого. Інакше нас починає підточувати черв’як сумніву: чи надовго нам така лафа, чи не відкинуть нас невдовзі, підшукавши більш справного виконавця волі пана?

Тотальна залежність від життя інших людей ростить непомірний страх, лякаючи й напружуючи, роз’їдаючи думкою про прийдешню розправу, унаслідок якої все, що нас влаштовує і чим ми безмірно дорожимо, може невдовзі добігти кінця. І ця ж напруга, пов’язана з гіперзначимістю володаря наших дум і сподівань, ростить у нашій підсвідомості деструктивність, яка з кожним днем відзначатиме всю діяльність, наповнену завзяттям – неадекватністю, вибиваючи з того, що відбувається, то одне, то інше, поки масштаб цього неподобства не стане явним.

Емоції розвитку:

• Усвідомлюємо зародження власного інтересу
• Усвідомлюємо продовження розвитку цього інтересу в часі
• Супроводжуємо його спостереженням, де б і як би він не був проявлений у нашій суб’єктивності
• Усвідомлюємо об’єктивні ситуації та події, які дають нам змогу бачити життєздатність нашого інтересу
• Якщо він не життєздатний, то він ніяк не відображатиметься в подіях, що відбуваються
• Ну а якщо життєздатний – те, що відбуватиметься навколо, начебто починає давати напрямок цьому інтересу
• Множинне відображення показуватиме, що цей інтерес реальний – він може бути здійснений у часі
• Залишайтеся алертними і пильними
• Живіть у розумінні того, що відбувається в собі та навколо
• Відпустіть себе