Самодиверсия как попытка настойчивого самосовершенствования. Самодиверсія як спроба наполегливого самовдосконалення

Самодиверсія як спроба наполегливого самовдосконалення.  

Сумнозвісна самодиверсія починається рано як варіант нашого двоїстого існування. Ми, як палкі коханці, спрямовуємося назустріч цьому новому, такому прекрасному і привабливому для нас світу. З іншого боку, ми починаємо стримувати свої пориви, придушувати, тому що в цій пристрасті захований великий особистісний ризик.
Тоді ми починаємо підробляти свою особистість таким чином, щоб вона без жодного ризику могла мати й отримувати все для нас необхідне, і це за умови, якщо ми тямущі. Якщо ні – починаємо боротьбу у вигляді незадоволення, що роз’їдає, що ми не ті, ким би хотіли бути, сподіваючись у такий палючий, виснажливий для себе спосіб створити власну досконалість.

А вже ця досконалість своїм власним чином завоювала б потрібні призи для свого господаря. І якщо вже колись самодиверсія допомагала своєму господареві, тоді й важко назвати це самодиверсією, бо в самодиверсії закладений чистої води психологічний деструктивізм. А якщо працювало, допомагало долати, то це була внутрішня робота в самовизначенні, що випалювала іскру на терті й ростила саму людину в розумінні себе, інших, соціуму та давала змогу їй же дедалі легше жити в самій собі, спілкуватися й бути з іншими.

Підтримуючи гостре, болісне відчуття двоїстості, самодиверсія змушує розгойдувати психіку за типом маятника. В одну мить він або вона можуть думати про те, що сам всесвіт обертається навколо них, і це компенсаційно після того, коли вони в нападі самодиверсії йшли на саме дно приниженості та страху, змушуючи себе втрачати розум від ущербності. Але витягне з цієї глибокої ущелини млявості компенсаційний момент, де він для себе великий і у віддзеркаленні іншими бачить себе більш ніж значущим і визнаним: нічого, що не зараз, воно – не за горами.

Така потужна компенсація змушує людину поглиблювати деструктивізм через самодиверсію, навіть якщо вона й не здогадується про зв’язок самодиверсії з компенсацією, що балансує цю психічну ущелину, підтримуючи розум у певній звичній для нього рівновазі, створюючи одну з оригінальних норм людської психіки. Але в разі захопленості стражданням або збудженням, що супроводжують компенсаційність, ця прив’язаність до них може змусити почати розігрувати розум, дедалі більше й більше заглиблюючись у несвідоме, бо просвітки між стражданнями та збудженням видадуться безбарвними та позбавленими смаку, людина начебто перестає чути власне віддзеркалення. І тоді вона пірнає за більш яскравими переживаннями. Така психічна акцентуація незабаром переросте в маніакально-депресивний синдром, а це вже не жарт.

Емоції розвитку:

  • Усвідомлювати себе в момент самодиверсії
  • Усвідомлювати мотив самодиверсії, чому служить розщеплення
  • Від чого біжимо, ховаємося або до чого наполегливо рвемося і в чому, не маючи сміливості, намагаємося переграти самого себе
  • Усвідомлювати, як підтримуємо самообман у тому, в чому бажаємо обманюватися
  • Бачимо обвалення внутрішнього у всій красі, коли самообман розкривається і все розставляє на свої місця
  • Усвідомлювати те, що відбувається, як ми тікаємо від істинного переживання і болю і знову занурюємося в самодиверсію, щоб ухилитися від реального болю
  • І знаходимо притулок у самодиверсії; надававши умовно собі по щоках, ми, як у казці «Морозко», чекаємо компенсаційної нагороди
  • Цей варіант самодиверсії дуже небезпечний для психіки
  • Вчіться жити в проміжку
  • Усвідомлено, без приниженості та страждання і без маніакального збудження
  • Розслабтеся в прийнятті себе
  • Живіть у дозволі
  • Зростайте усвідомленість
  • Відпустіть себе

Самодиверсія як спроба наполегливого самовдосконалення.  

САМОПІЗНАННЯ

Навчання «Методу БУС»

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.

В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.

Самодиверсія як спроба наполегливого самовдосконалення.