Підозрілість

Ми стурбовані іншими більше, ніж собою, і ретельно стежимо, щоб вони нас не надули, не обвели навколо пальця, не залишили в дурнях. Тому залишаємося за найкращого розкладу в стані настороженості, внутрішнього гальмування емоційної чуттєвості, щоб не відкритися, не проявити себе надмірно, щоб інший не міг обрахувати нас як простачка. Навпаки, ми пильні у своїх спостереженнях і розрахунках щодо того, що доступно для нашого бачення, але й тут ми не виходимо із засідки. Коли нам недоступна зловмисність іншого, ми продовжуємо підозрювати його в тому, що він навмисно приховує від нас свою порочну натуру.

Таке напружене очікування від іншого, породжене підозрілістю, має рано чи пізно розродитися підтвердженням наших підозр. Якщо ні, то ми для цього створимо всі передумови і провокаційно породимо те, що підтвердить наші підозри, укріпить у відчутті нашої хибної правомірності так жити і так паскудно поводитися: ми ж нічого поганого не робимо, тільки виводимо на чисту воду того, хто від нас ховав свою зловмисність по відношенню до нас.

Не розуміючи, як прийшли до такої болісної, агонізуючої форми свого внутрішнього існування, ми намагаємося звалити все з хворої голови на здорову. Підозрілість існування не вірить в існування здоров’я і чистих намірів. Живучи підпільно, вишукуючи й винюхуючи, людина ставить завдання спіймати вас і вкласти в бруд своїх підозр. Поки не виваляє вас у багнюці, вона не знає, як із вами бути, як дружити, кохати, святкувати стосунки. Але коли його полювання на вас увінчається успіхом і він вас розмаже, не залишивши живого місця, на наступному етапі він вас «великодушно» збере, але вже в новій якості, оголосивши свої умови і поставивши всі мислимі й немислимі обмеження, щоб йому легко можна було вас наздоганяти.

Для нього розв’язка настала, його напруга йде на спад, тепер він на своїй території і може вести вас на вільному повідку. Його підозрілість не минула марно: завдяки тривалому вичікуванню в засідці він здобув над вами гору, змусивши прийняти свої умови гри. І тепер ви для нього передбачувані, ви його не кинете, чого він найбільше боявся.

Людина підозрілості ніколи не може повірити, що вона кохана, що інший з нею зважився пов’язати життя добровільно. Тому винахідлива до чортиків, щоб пов’язати і прив’язати до себе іншу людину, яка вже оступилася і винна, надламана і боїться повторення тієї страшної гучної історії, через яку вона втратила статус чистої, чесної або вірної людини.

Але людина підозрілості ніколи не відкриє істинний мотив своїх дій, бо не знає його сама. Увесь її клопіт і боротьба з іншою людиною через підозру – це схованка від очей іншого, щоб він, не дай боже, не роздивився її каліцтва і не побачив відкритим поглядом того, з ким не можна мати справи. Нездатний любити, дружити, бути щирим, та й перебувати з іншим у відкритому просторі, він ховається у своїй підозрілості, сподіваючись завалити іншого та вкласти його біля своїх ніг. Це слугує гарантією, що їхні погляди ніколи не зустрінуться.

Емоції розвитку:

• Усвідомлювати свої підозри та свою підозрілість
• Не придушувати сумніви щодо будь-кого чи будь-чого, робити їх усвідомленням
• Кожному моменту підозри або підозрілості приділити особливу увагу
• Побачити через підозрілість, чого ви боїтеся і чого уникаєте
• Усвідомити, як ви звужуєте свідомість і вас починає жалити одна й та сама думка, якої ви не можете позбутися жодним чином, окрім як ставши підозрілим
• Усвідомити свою недовіру до себе і власного життя
• Усвідомити множинний, колючий страх за себе і за своє життя
• Усвідомити свою неможливість жити внутрішньо і зовні гідно
• Ваше життя проходить через наслідування, копіювання та компенсації
• Усвідомити своє наслідування
• Усвідомити свою компенсаційну спрагу
• Вкластися в зростання
• Померти для минулого
• Поглибити усвідомленість
• Зійти в новій чистоті
• Жити в дозволі
• Розслабити хапальний рефлекс
• Відпустити себе