Злопамятность – вооруженная до зубов память. Злопамятність – озброєна до зубів пам'ять

Злопамятність – озброєна до зубів пам’ять.  

Бути злопам’ятним (за словником Даля) – вдаватися до злопам’ятства; довго пам’ятати зло або образу, навіть і ненавмисну, не забувати і не прощати, бути мстивим.

У злопам’ятності людина вбачає у взаєминах недоброзичливість з боку інших і прихований злий умисел, спрямований конкретно проти її благополуччя. По суті, вона бачить підступність з боку недоброзичливців. Він не може вірити в доброзичливість, для нього інші – неіснуюча поема про людське добро, покликана прикрити його підступність.

Засвоюючи, що життя – це боротьба, людина починає жити в закритому розумі, напружено фіксуючи через силу тотального контролю, як рано чи пізно інші люди стосовно неї сходять з тієї дистанції, якою мали пройти пліч-о-пліч до кінця життя. Перше емоційно-чуттєве розчарування – і результат перевершує будь-яке розуміння. Якщо до цього було життя настороженої людини, яка, м’яко кажучи, злегка нікому не довіряє, то при першому чуттєвому розчаруванні вона замикається в собі, звужуючи свідомість ще більше. І з цього моменту починає отримувати віддзеркалення колючі, болючі для самолюбства, залишаючись враженою і злісною, виявляючи на кожному кроці поганий задум, прихований обман, зраду і невірність.

Злопам’ятність покликана, як загострення пам’яті, на запам’ятовування всього крамольного, спрямованого іншими проти нього. Пам’ять повинна буде пам’ятати і не забувати те, що відбувається, поки не настане термін помсти, щоб закрити цей рахунок. І неважливо, що на це підуть роки: злопам’ятність готова чекати вічно, таїти в собі ненависть і руйнування. Для злопам’ятності одне задоволення – це зберігати в собі всепожираючий вогонь, сподіваючись його вигодувати таким всепоглинаючим, що, коли вирветься назовні, він спалить усе живе і не пощадить жодного з кривдників.

Мати таку скалічену пристрасть у самому собі більш ніж «вигідно»: вона примушує жити, а насправді проживати, в засідці. І сенс цієї засідки в тому, щоб під час кожного спалаху пристрасті й надії, що дико спалахнула, згодом болісно не згасати.

Злопам’ятство – це пристрасть, яка позбувалася самої себе, принісши в жертву психологічну пам’ять, з кожним болем, розчаруванням і падінням наносячи рубці на пам’ять, щоб була можливість пам’ятати, що люди, чи то конкретно чоловік, чи то жінка, не варті його чи її кохання. Все одно все закінчиться грандіозною брехнею. Створюючи палкою пристрастю щоразу надію на звершення свого життя з ким-небудь, лякаючись цього жаданого накату пристрасті й гублячи його негайно вбачанням, накопичуючи компромат, по суті ганьбячи іншого, щоб не опинитися в його обіймах і тим паче не лягти під нього. Така неприборкана пристрасть вимагає не торгуватися, а кидатися під ноги, але злопам’ятність стоятиме на варті й не дозволить зійти до почуттів, усіх виводячи на чисту воду в їхніх злих намірах.

Емоції розвитку:

  • Усвідомлювати свій темперамент
  • Чи схильні ви до пристрасних поривів?
  • І як захищаєтеся від них, що в момент пристрасті говорить ваше раціо
  • Чи відкриваєтеся в момент вашого особистого інтересу?
  • Або навпаки, закриваєтеся, боячись не впоратися з тим, що відбувається?
  • Ви боїтеся себе в пристрасті?
  • Ви боїтеся інших у пристрасті?
  • У вашому житті присутня пристрасть?
  • Ви пам’ятаєте добро чи злопам’ятні?
  • Що ваша пам’ять психологічно найбільше утримує
  • Приємні моменти чи неприємні
  • Минуле чи майбутнє?
  • Ви що-небудь маєте в досвіді від миті «тут і зараз»?
  • Чим ваша пам’ять обтяжена більшу частину вільного часу?
  • Яка на сьогодні ваша психологічна проблема
  • Пройдіть глибше
  • Дозвольте собі жити
  • Відпустіть себе

Злопамятність – озброєна до зубів пам’ять.  

Емоційні перипетії

  1. Щастя – притулок від бід
  2. Невмілість, прийняття на благо
  3. Привід для власної близькості
  4. Бравурний марш цілеспрямованості
  5. Вивихнуті рухи від напруги
  6. Дія
  7. Не виходити в дію
  8. Діяльність
  9. На благо самому собі
  10. Образа (на ображених воду возять)
  11. Емоційна збудливість і найнижча покірність
  12. Знакова незадоволеність
  13. Самодиверсія – як спроба наполегливого самовдосконалення
  14. Несусвітня муть підозри
  15. Переважний інтерес
  16. Любов – перший смак парадоксальності життя (ненависть до себе)
  17. Деструктивність
  18. Про справедливість (Разючий меч справедливості)
  19. Прагнення до перемоги (Знаходячи поступ)
  20. Злети і падіння
  21. Роздратування. Пастка власних уявлень
  22. Злоба. Дикий танець. Антологія крику
  23. Лихослів’я – загубленість у самому собі
  24. Злопам’ятність – озброєна до зубів пам’ять
  25. Завзяття – липовий показник чесного наміру
  26. Істерика – нестерпність власного існування
  27. Лик жадібності
  28. Жвавість придбання, шопоголізм, оніоманія

САМОПІЗНАННЯ

Навчання «Методу БУС»

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.

В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.