Счастье – прибежище от бед. Щастя – притулок від бід

Щастя – притулок від бід.  

Щастя (за словником Даля) – благоденство, благополуччя, земне блаженство, омріяне насущне життя, без горя, смут, тривоги; спокій і вдоволення, загалом усе омріяне, все те, що утихомирює та вдовольняє людину.

Ідея про щастя – ідея про таку сповненість життя, як ми бажаємо і уявляємо. В ідеї про щастя відсутнє все те, що так болісно для людини. Ми всіма доступними для нас засобами знеболюємо наше існування, залежне не тільки від нашої можливості благополучно існувати в самому собі, а й від багатьох оточуючих нас людей, якими ми дорожимо, яких любимо, прихильності і любові яких жадаємо.

Коли щось виконується в нашому житті, ми відчуваємо таке задоволення і радість, що вони стають схожими на щастя.

І таке щастя психологічне. Ми маємо психічне здоров’я, якщо вміємо радіти, бути задоволеними, вдячними й благодатними для самого себе й оточення. Це свідчить про те, що ми не живемо в страху за самого себе й готові святкувати всі прояви удачі, відзначаючи їх своєю відкритістю, добродушністю, простодушністю, легкістю буття.

Саме про щастя кажуть: коли воно є (причому це триває якусь мить) – нас немає! Це потім ми схоплюємося, як неймовірно легко протікала ця мить і як вона раптом випарувалася, щойно ми подумали про те, що вона минула. Так ми перериваємо миті власної відпущеності. Ми живемо у великій напрузі й тривозі і тільки іноді, втомившись нескінченно піклуватися про самого себе і про те, як усе буде, на якусь мить відпускаємо себе і відчуваємо немислиме щастя. Трапившись на коротку мить, воно дає нам перепочинок і встановлює баланс у нашому перекошеному житті, створюючи просвіт, у якому ще деякий час ми можемо рухатися без нічого.

Є прислів’я: «Щастя з нещастям змішалося – нічого не залишилося». Нещастя нас підриває, трясе нас, нагадуючи про крихкість життя і всього, що відбувається. Ми знову фрагментуємося у власному розумі, стаємо поліпсихічними, намагаючись усіма способами відстояти своє життя і все те, що зазнає руйнування на наших очах.

Щастя на тлі нашого життя виглядає як подих свіжого вітерця, його можна тільки вдихнути. І ми при цьому залишаємося в сумніві: було це насправді чи нам тільки здалося? Натомість до нещастя в нас інше ставлення: воно збиває з ніг, з того звичного існування, яке стало для нас само собою зрозумілим. І найнезначніше, воно в наших очах набуває ваги, обростаючи нашим страхом, опором, уникненням, ненавистю до всього страшного, непередбачуваного.

Щастя і нещастя – два полюси життя людини, два крайні прояви самої життєвості. Перевага, яку ми віддаємо щастю, дедалі частіше приводить нас до нещастя. Не усвідомлюючи себе і свого круто замішаного життя, панацею і порятунок для себе ми шукаємо в ідеї про щастя, при цьому згущуючи власне нещастя, роблячи його непролазним.

Емоції розвитку:

  • Усвідомлювати ставлення до себе і свого життя
  • Усвідомлювати себе в момент міркування про щастя і нещастя
  • Чи вважаєте ви себе щасливою людиною?
  • Чи вважаєте ви себе нещасною людиною?
  • Хто для вас є взірцем щастя чи нещастя?
  • Як ви сприймаєте власні негаразди?
  • Як ви сприймаєте негаразди інших людей?
  • До яких психологічних станів ви маєте пристрасть?
  • Ви самі яким знаходите своє життя?
  • Ваше улюблене ставлення до свого життя або життя інших людей?
  • У чому знаходите притулок від туги і пригніченості?
  • Ви змінюєтеся, коли ви щасливі?
  • Будьте щасливі у своєму житті
  • Будьте єдині у своїх проявах себе
  • Не відкладайте життя
  • Проживіть його тотально
  • Дізнайтеся смак життя

САМОПІЗНАННЯ

Навчання «Методу БУС»

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.

В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.