
Дія.
Бездіяльність мучить людину не менше, ніж головний біль. Бездіяльна людина томима собою, вона боїться життя, боїться себе. Вона не вивчила правила, як керувати тим, хто виріс, вона не знає, як вона загубила кермо управління і чому так непомірно сумно тому, хто живе, не знаючи, як поводитися із собою і тими можливостями, що так ваблять ззовні, але пропущені через втрату безпосередності в дії.
Безпосередній відгук на те, що відбувається, – це самовираження, коли ви осяяні розумінням того, що відбувається, і дія народжена силою розуміння. Для бездіяльної людини це вища математика, все, що вона бачила, чула і відчувала, вона обмірковувала, це стало її звичкою, укриттям, уникненням, вона не переживала глибоко, не входила в це, її завдання було іншим. Він став служивим воротарем. Стоячи біля самих дверей, будучи насторожено-закритим у розумі, він біля порога, далі не пропускаючи, виловлював віддзеркалення-думки з острахом, ніби чогось не сталося й не трапилося. Нічого не відбувалося, бо здобув навичку-тренування обмірковувати, думати, але не чинити. Та сама енергія, що йде на мислення, є й дією внаслідок схоплювання розумом суті того, що відбувається, і ви вже знаходите двері відчиненими й виходите або, ще простіше, знаходите себе в дії, бо не змогли втратити, втратити довіру до самого себе, власного розуму й використовували її для розуміння суті та негайної дії, якщо було необхідно.
Бездіяльна людина використовує свій розум зовсім іншим способом: вона вбачає в усьому, що відбувається, загрозу для себе, будь-яка ситуація, будь-яка подія виводять її з себе.
Події, їхня мінливість – це мова життя. Але коли за живу подію хапається засмучений, тривожно-недовірливий розум, він її не випустить, болісно довго обмірковуючи все до дрібниць, трясучись і застрягаючи від того, як болісно розкладається цей пасьянс у голові, спричиняючи, по суті, агонію, увесь сенс якої – уникнути того, що відбувається, не бути, не брати участь, не відбутися; по-простому – відмова від проходження через досвід самого життя. А саме цей досвід дає можливість дізнатися, як же це все бачиться, знається зсередини, і усвідомити цей самий рух життя. Бездіяльну людину життя не тягне, вона аутсайдер. Її цікавить не рух, а нерухомість, щоб сьогодні було як учора і як буде завтра, щоб психологічна безпека була нерухомою, мертвою і щоб ніхто не міг її витягти із запасників життя. Його бадьорість і діяльність – це ментальне існування. Усю не розтрачену на життя енергію вона компенсує ментальним виром, з якого вже ніколи не зможе вибратися. Ця ментальна вирва породжує дедалі більше й більше думок про те і про це, і тут уже не до жартів. На великій швидкості думки вив’язують страхи, переплетені в обіймах із бажаннями-досягненнями, вплітаючи в усе це самодиверсії з приводу непрожитого, змарнованого життя, з внутрішньою спрагою довести всьому світові свою незвичайність. Нескінченно обсмажує з усіх боків, ухиляючись і хапаючись за все нові думки та потопаючи в їхньому обмірковуванні, проживаючи своє життя не наяву, а у своєму думкообертанні, втрачаючи будь-яку можливість зупинитися, не те що вийти у відчинені двері самого життя…
Емоції розвитку:
- Усе, що викликає сум’яття і тривогу, усвідомлювати
- Правильно тримати увагу до кінця, поки (ментальна) хмарність не розсіється, енергія не заспокоїться
- Супроводжувати увагою всі хитрощі, щоб не виходити в дію
Усвідомлювати:
- Страх перед дією
- Боротьбу із самим собою
Подвійність - Придушення страху
- Ненависть до самого себе
- Відраза до прояву себе
- Смертельний страх за своє обличчя
- Боягузтво
- Неспроможність і вимоги бути заможним
- Бездумність
- Обмеженість бачення
- Залишаючи свої затишні місця
- Виходячи на світло
- Починаючи розглядати
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.