Життя маленької людини
Не маючи уваги до життя, ми стаємо егоцентриками та невротиками, нас пре від самих себе, від своєї власної несвідомості. Саме несвідомість по відношенню до життя і водночас до самого себе створює абсурдну компенсацію, визначаючи, що, як і в якій кількості в нашому житті має бути. І тоді ми починаємо жити серед того, чого в нас немає, минаючи те, що є.
Своє оточення, все, що маємо і що відбувається з нами, ми починаємо сприймати як само собою зрозуміле, не спромагаючись побачити себе, як ми живемо, дружимо, любимо, говоримо.
Нам немає до цього діла. Останнє, чого б ми хотіли, – це бачити себе. Ми займаємо себе іншим, тим, чого в нас немає і що є в інших. І виявляється, у нас багато чого немає. Ще гірше, якщо доходимо висновку, що в нас немає нічого. Ось тоді ми пускаємося берега, тікаючи подалі від самих себе.
У гонитві за іншими, нещасні від самих себе, ми стаємо здатні на багато що. Наше головне завдання – влаштувати своє життя за будь-яку ціну. Жінки кидаються в обійми чоловіків у надії подорожче продатися. Чоловіки йдуть на будь-який кримінал, щоб знайти гроші і пов’язаний з ними соціальний статус. Чоловік без грошей – голий король. Йде неабияка боротьба за виживання, в якій людина мало бачить себе і того, за кого або з ким вона бореться, щоб стати щасливою або не стати маленькою людиною.
Страх перед маленькою, незначною долею лякає. Людина, яка почувається рабом, бачачи чужу спроможність, розпалює невдоволення собою і вимагає здійснити життя належним чином, а як компенсацію за пережиті соціальні та особистісні приниження намагається домогтися наполеонівського розмаху. Людина, розщеплена в собі між тим, ким вона є, і тим, ким вона має стати, страждає на соціальну фобію, що робить її тривожно-недовірливою з найнезначнішого приводу. Або інша крайність – вона проявляє себе вкрай, до безглуздості демонстративно. Це веде до агресивного прояву, а там недалеко й до психопатії.
Маленька людина, тотально контролюючи інших, їхнє життя, можливості, їхнє благополуччя і недосконалості, знаючи їхню владу над собою, йде до інших через образу. Позиція “художника образити може кожен” – показник уразливості людини, і поглумитися над нею нічого не варто. І всі починають почуватися винними перед цією славною людиною, надаючи їй ті види уваги, на які вона заслуговує.
Емоції розвитку:
- Створювати велич
- Шукати сік життя
- Пізнавати в процесі зростання
- Нечутна хода по життю
- Вивчати мову життя
- Говорити з внутрішнього ладу
- Створювати єдність
- Просочитися співчуттям
- Стати благом для себе
Ставлення до життя
- Думати про життя
- Жити через заборону
- Жвава торгівля із самим собою
- Малювати власне життя в деталях
- Жити, знаходячи цінність тільки в тому, що минає
- Бути інтуїтивним
- Відрив від реалій життя
- Життя маленької людини
- Необлаштованість
- Мапа власних уявлень
- Жити озираючись назад
- Взаємовідносини із собою
- Катарсис звільнення
- Трагічність
- Вівтар респектабельності
- Непрожите життя
- Повстаючи з попелу
- Назустріч незвіданому
- Карусель зміни років
- Баланс життя
- Ставлення до того, що відбувається
- Сліпий веде сліпих
- Доступний спосіб вирішувати проблему
- Уникнення проблем
- Бзік ототожнення
- Зачароване коло помилок
- Вкладати сенс
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
Життя маленької людини