Думати про життя

Ми вступили в життя, і з цього дня кожної миті нам доведеться вирішувати безліч поточних справ. І що ми робимо з поточним моментом у своїх внутрішніх клопотах? Ми чинимо опір, уникаємо те, що відбувається, і заглиблюємося в мислення, перестаючи навіть спати, щоб у лицемірних турботах про те, як зробити краще, пройти і те, і це. У своєму окремому самоусвідомленні ми прагнемо, щоб життя було настільки компактним, зручним, настільки відомою, як наша власна квартира, передбачувана на всі сто, щоб ми із заплющеними очима могли знаходити в ній все необхідне за нашим бажанням. 

Самоусвідомлення є хворобою. Свідомість – це здорове явище, а самоусвідомлення, чи самоконтроль – болюче. У людині щось не так. Він набув психологічного комплексу, став внутрішньо скутим. Річка свідомості тече неприродно, адже її потік потрапило щось стороннє, чужорідний елемент, і річка неспроможна поглинути його. У річці знаходиться те, що чинить опір їй. Самоусвідомлення болісно, це стан замерзання, застою.

Відмінність між самоусвідомленням і свідомістю у цьому, що свідомості немає ставлення до «я», «его». Воно не вважає себе окремим від існування, йому невідомі жодні перешкоди, свідомість єдина з існуванням, вона перебуває з нею в гармонії. Людина не бореться з цілим, а просто втікає в ціле, а ціле, своєю чергою, втікає в людину. Цей процес подібний до дихання. Свідомість – життя нескінченна і рясна. Воно не знає меж.

Але зазвичай кожна людина пестує у собі самоусвідомлення. Живити самоусвідомлення – означає збільшувати несвідомість. Припинивши самоусвідомлювати-контролювати себе, ви стаєте свідомими. Коли зникає ця маленька самість, ви знайдете справжню Самість, з великої літери. Назвіть її Вищою самістю чи Самістю всього Сущого.

Наявність у людині самоусвідомлення – це установка на боротьбу, протидію, запекле протистояння. Вимагаючи від життя повної детермінованості, ми зростаємо самосвідомість через тотальний контроль. Але якби життя було передбачуваним і ми знали, що трапиться наступної миті, тоді воно було б механічним процесом і було б позбавлене свободи. Тоді немає можливості рости або відмовитися від зростання. Якщо все в житті передбачуване, тоді в ньому немає величі та слави, а ми стаємо просто роботами.

Але ні, ніхто не вільний і ніщо не вільне від ризику, ніщо не визначене. Життя сповнене невизначеності, сповнене чудес, у цьому його краса! У житті безліч варіантів розвитку ситуації, і в цьому проявляється свобода. Не називайте свободу небезпекою. У житті немає ніякої визначеності, невизначеність є природа життя. Уже сама готовність залишатися в невизначеності стає мужністю, стає довірою. Розумна та людина, яка залишається пильною, якою б не виявилася ситуація. І вона відгукується на ситуацію всім серцем.

Кожна людина має свободу, невідому свободу. Її неможливо передбачити, попередити. Потрібно жити усвідомлено, з розумінням.

Фокус уваги:

• Дослідити свої взаємини з життям
• Бачити свої судження й оцінки та їхній мотив
• Дізнаватися всі свої напрацювання щодо самозахисту
• Напругу й одночасний опір, пов’язаний зі зміною руху, – усвідомлювати
• Бачити на власні очі й переживати усвідомлено стани самоусвідомлення та свідомості
• Знати смак того й іншого не з чуток, а через дослідницький досвід
• Перестати бути експертом у тому й іншому, роблячи будь-які висновки
• Дозволяючи кордонам зливатися
• Своєчасно поглиблюючи усвідомленість
• Пропорційно зрощуючи висоту