Повстаючи з попелу

Посилена форма переживання існує для придушення самого переживання в спробі придушити внутрішній страх перед тим, що відбувається, залишаючи помітний психологічний слід, змушуючи нас згодом уникати цього за найменшого натяку на будь-що подібне, або прив’язатися й стати залежними від переживання, що нам імпонує, лестить, створює такий емоційно-почуттєвий простір, у якому ми хотіли б залишитися назавжди. Ми контролюємо і те й інше переживання підсвідомо. І сенс цього контролю в тому, щоб ніколи не пережити ще раз те, що для нас було важко і болісно. Що стосується цікавого й улюбленого для нас переживання – це певна вершина нашого переживання, на якій відбувається фіксація. Вона породжує надії і бажання, щоб переживання тривало і не закінчувалося або щоб у нього можна було повертатися знову і знову. Така гостра двоїстість сприйняття життя не дає змоги без усвідомленого ставлення до того, що відбувається, створити єдність сприйняття, в якій такий поділ міг би почати зливатися-штопатися, щоб можна було побачити реальність Буття.

Гидувати (за словником Даля) – нехтувати, нехтувати; бути вимогливим, вибагливим, перебірливим; химерувати, вибагливим; особливо про їжу.

Гидливість – властивість гидливого.

Гидливість – несприйняття того, що відбувається, проявляється в огиді до того, що йому бачиться, чується, відчувається.

Негідність власного існування пригнічена, захована глибоко в собі, спрацьовує як обмеження, причому найбезглуздіші, найвибагливіші. Виражається як компенсація – гидливістю. Для “его” це показник “я – вищий за те й це”. Що сильніше придушення, то химерніша гидливість, а по суті, недорозвинення цього людського прояву.

Обурюватися – бути незадоволеним, нарікати, виявляти з серцем презирство і скаргу.

Прагнення висловити обурення – перервати те, що відбувається. У обуренні заховано хронічне обурення, якому безпосередньо не давалося виражатися. І тільки з підведенням розумної бази під своє невдоволення людину прориває на повній підставі. Це накопичене обурення знайшло зрілість і своє обличчя і, підготувавшись у захисті до власної правомочності, із запізненням висловило все своє обурення в надії покласти край тому, що відбувається.

Емоції розвитку:

• Усвідомлюючи переживання, внутрішню боротьбу і в ім’я чого вона ведеться
• Усвідомлювати відштовхування переживання і зростаючий страх, супутній уникненню
• Усвідомлювати притягання переживання, небажання розлучатися з тим, що вже сталося
• Спроби обігравання і відтворення переживання у своїх думках і почуттях у певній тональності, щоб зберегти його живе звучання
• Прихильність до улюбленого переживання
• І страх та ненависть до грізного переживання
• Усвідомлювати справжній мотив переживання, що насправді вами рухає
• Залишатися в будь-якому переживанні, навіть якщо воно полум’яне; не йти з нього, поки воно саме вас не звільнить
• Не віддавати перевагу переживанню і не прив’язувати до нього
• Відповідати на момент і завершувати кожен момент
• Піднімати й укорінювати усвідомленість –
• Несподівано з’явиться таке відчуття, ніби темрява зникла
• Вам здасться, що відчинилися двері сприйняття, –
• Входьте!