Вівтар респектабельності

Нині діти не мають такої можливості, їх від народження хапають в оберемок і починають навчати всього, чого тільки можна, сподіваючись, що їм усе це знадобиться в житті й вони досягнуть головного – успіху! Діти не можуть уже прожити і відчути своє дитинство, їм необхідно задовольняти амбіції досвідчених дорослих. І вони з раннього дитинства вчаться переслідувати свій інтерес, роблячи власний розум і життя цілеспрямованими, натасканими на становлення і досягнення.

А тут ще Епікур зі своїм безглуздим “людино, ковзай”. Розум не може ковзати, розум – пристрій, що досягає, він може рухатися по горизонталі від одного бажання до іншого, від однієї мети до іншої. Розум – це становлення в его, его – це привласнення, володіння всім тим, що досягається честолюбством, амбіцією, владою і грошима.

До чого тоді поради, які абсолютно непридатні в житті людському? Мало того, вони ще й суперечать цьому самому життю. Але мудреці на кшталт Епікура скажуть щось – і залишать свої слова у вічності. А ми потім спотикаємося об них, зупиняючись на мить, отримавши струс від жмені кинутих слів. На якусь мить ми отримуємо миттєве прозріння: ми не ковзаємо, а летимо, мчимо, божеволіємо від швидкості, не маючи змоги ні притримати свій шалений біг, ні зупинитися.

Та ми й не потребуємо цього – ми звикли на швидкості виловлювати щось по життю, але не знаходити. І це дає нам можливість мати міцну несвідому звичку до життя, бути живими, що, своєю чергою, дає змогу жити у великій романтиці з приводу і без і водночас топить нас у самозабутті. А що каже Епікур? “Ковзати” – можливо і необхідно, щоб людина могла доторкнутися до самої себе, до інших, до життя.

Вона не тільки може це робити, а й повинна стосовно себе. Через усвідомленість вона переходить від горизонтального розвитку у вертикальний, здіймається і починає набувати плавності – ковзати. А саме ковзання зміцнює і ростить її усвідомленість, дозволяючи осягати танець буття. Тоді його існування сходить, проростаючи в реальність, а не розбавляється в запозиченому, обумовленому. Тоді вам трапиться екстраординарне життя – звичайне життя стає незвичайним.

Емоції розвитку:

• Більше усвідомлюйте
• Більше свідчіть
• Спостерігайте себе в русі життя, бутті
• Намагайтеся зрозуміти кожну з миттєвостей, що минають
• Осягайте мудрість чистого серця
• Чистота серця – усунення всього вмісту розуму, тоді сам не-розум стає вашим серцем, всеосяжною сприйнятливістю