Взаємовідносини із собою
У повсякденності ми не замислюємося про наше ставлення до життя, і нам немає діла до цього. Тільки в розмові з близькими по духу людьми ми стаємо великими філософами і висловлюємо свій умонастрій, висловлюючи вголос ставлення до життя: що нам близьке, що подобається, чим ми дорожимо, а що, навпаки, гидко і не має цінності для нас.
Це ті взаємовідносини із собою, іншими та життям, які ми виплекали в результаті нашого життєвого досвіду, напрацювавши певні критерії в спробі зробити таке ставлення постійним. Легше створити зразок стосунків, а потім за нагоди використати його відшліфованість для пристойного відображення себе, аніж стати свідомим і бачити себе і своє ставлення до життя, до інших і себе від моменту до моменту. Це і буде самопізнанням.
Але саме життя і є мета життя, і іншої мети в нього немає. Іншими словами, мета життя невіддільна від нього самого. Вона проявляється в тому, щоб рости, розширюватися, святкувати, танцювати, любити, радіти: все це – різні аспекти життя. Життя – це все в усьому. Це і Бог, і храм, і Святе Письмо, і єдина істинна релігія – жити повноцінно, без залишку.
Жити повноцінно – це бути в кожній миті. Розмірковуючи, людина відсутня, що більше вона думає, то менше присутня. У моменти, коли вона взагалі не думає, життя стає повноцінним. Сама ідея про мету привносить у розум поняття майбутнього, бо будь-якій меті, будь-якому завданню потрібне майбутнє. Усі ці цілі позбавляють людей сьогодення, а сьогодення – це єдина реальність. Майбутнє – це всього лише уява, а минуле – сліди на піску пам’яті. Минуле – вже нереальне, майбутнє – ще нереальне. Ця сама мить і є єдина реальність.
Потрібно прожити життя без залишку, не стримуючи себе, нічого не пригнічуючи, без жаги пізнати майбутнє, без страху, без нескінченного повторення минулого. Потрібно покінчити із забобонами, постійно бути відкритим до нового, звільнитися від мотлоху пам’яті, від лещат уяви. У людини є така чистота, така невинність. Саме така невинність божественна. Тоді живеш повноцінно, інтенсивно, повністю віддаючись життю, нічого не побоюючись. Тоді життя стає іншим: перетворюється на безперервне свято, безперервний танець, воно як феєрверк – кожна мить стає особливо дорогоцінною, бо якщо вона минає, то минає назавжди.
Живіть радісно, повноцінно, ділячись з іншими любов’ю, тишею, миром, щоб благословення відчули не лише ви, а й увесь світ, – ось єдино вірний шлях. Життя саме по собі є критерієм, а все інше неважливо.
Фокус для усвідомлення:
- Розкривати танець життя
- Нескінченно відкривати дари життя
- Отримувати відповіді на своє життя скрізь
- Вчитися стрибати в глибину себе
- Єдність наміру
- Розпізнавати дихання життя
- Чути поклик вищого в собі
- Дотикатися до власної тиші
- Поглиблення тиші та спокою в собі
- Увійти у власну глибину
Ставлення до життя
- Думати про життя
- Жити через заборону
- Жвава торгівля із самим собою
- Малювати власне життя в деталях
- Жити, знаходячи цінність тільки в тому, що минає
- Бути інтуїтивним
- Відрив від реалій життя
- Життя маленької людини
- Необлаштованість
- Мапа власних уявлень
- Жити озираючись назад
- Взаємовідносини із собою
- Катарсис звільнення
- Трагічність
- Вівтар респектабельності
- Непрожите життя
- Повстаючи з попелу
- Назустріч незвіданому
- Карусель зміни років
- Баланс життя
- Ставлення до того, що відбувається
- Сліпий веде сліпих
- Доступний спосіб вирішувати проблему
- Уникнення проблем
- Бзік ототожнення
- Зачароване коло помилок
- Вкладати сенс
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
Взаємовідносини із собою