Необлаштованість власного існування супроводжується глибинним інстинктивним страхом за себе. А пригнічують і балансують цей страх роздуми про облаштованість нашого життя.
І тут нам немає рівних, тут ми можемо собі ні в чому не відмовляти. Знаючи всі людські можливості, ми можемо нескінченно надихатися мріями-бажаннями про наш завтрашній день.
І якщо ми сьогодні до цього не додумалися, то немає жодної проблеми – ми про це додумаємося завтра. Обмежень для наших мрій немає, до того ж вони служать нам на благо, будучи втішним призом за таке непривабливе сьогодні.
Але ми повинні знати, що ніяка соска з мрій не може втішити нас – ми невтішні. Мрія, мрія, сон – це те, що балансує нас, слугує мастилом для нашого примирення з реальністю. І навіть не мирить, а пригнічує те, що має місце, до того ж без нашого відома, якщо в нас немає погляду на себе. І компенсує пригнічений страх нескінченним ментальним натхненням про майбутнє, де все буде по-іншому. Там усе зіллється воєдино, усі зовнішні розрізнені частини, яких так бракує для нашого зовнішнього облаштування, знайдуть одна одну й зіллються у великому екстазі, вишикувавшись у потрібному порядку й застосуванні, закриваючи зяючу прогалину, що не дає нам спокійно жити й дихати на повні груди.
Ми віримо, що зовнішні досягнення створять таку піраміду навколо нас, яка нас збереже нетлінними в спокої, радості й любові. Тому що в ідею облаштованості життя входить не тільки соціальна програма досягнень, а й усе те, чого прагне кожна людина, живучи не серед того, що є (той, хто живе в тому, що відбувається, має надію, що зможе сутнісно бачити), а живучи серед того, чого немає, і судомно домагаючись частини, якої бракує. І якщо цього відсутнього в реальності немає, людина працює над бажанням-вигадкою, випереджаючи час у ментальній втечі, створюючи прототип реальності, не помічаючи самого руху життя, зводячи все до відомого, не залишаючи прорізу, визирнувши в який, ми могли б ахнути від того, що відбувається.
Але, створюючи мету-приманку, ми у своїй ментальній подорожі тягнемо себе від мети до мети. Якби ми були більш спостережливими, то помітили б, що, навіть виконавши не одну із задуманих цілей, а безліч, ми не знаходимо себе облаштованими й у благу. Нам не завадило б внести усвідомленість у те, що відбувається з нами, не тільки зовні, а й зсередини. Тоді завдяки власній увазі ми б менше обмежували рух і навчилися б відгукуватися на те, що відбувається, а не ставити умови і ростити у власній заумі вимогу, яким має бути наше життя. А ми б просто й невигадливо жили своє власне життя і здивувалися б його порядку й тій стрункій облаштованості, що приходить не ззовні, а завдяки м’якості зсередини.
Емоції розвитку:
- Не розпікаючи себе за те чи за це
- Виявляючи самодиверсію під будь-якою формою оціночності або ставлення до чого-небудь
- Не створюючи штовханину в розумі
- Даючи собі можливість мислити рівно в силу усвідомленості
- Не надриваючись у пристрастях
- Охолоджуючись, пізнаючи прохолоду в собі
- Через прохолоду відсторонюючись від того, що відбувається
- Виявляючи легкість в увазі
- Встановлюючи безперервний зв’язок із собою
- Стаючи справжнім спостерігачем
Необлаштованість
Ставлення до життя
- Думати про життя
- Жити через заборону
- Жвава торгівля із самим собою
- Малювати власне життя в деталях
- Жити, знаходячи цінність тільки в тому, що минає
- Бути інтуїтивним
- Відрив від реалій життя
- Життя маленької людини
- Необлаштованість
- Мапа власних уявлень
- Жити озираючись назад
- Взаємовідносини із собою
- Катарсис звільнення
- Трагічність
- Вівтар респектабельності
- Непрожите життя
- Повстаючи з попелу
- Назустріч незвіданому
- Карусель зміни років
- Баланс життя
- Ставлення до того, що відбувається
- Сліпий веде сліпих
- Доступний спосіб вирішувати проблему
- Уникнення проблем
- Бзік ототожнення
- Зачароване коло помилок
- Вкладати сенс
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
Необлаштованість