Виносячи чоловікові вирок

Жіноче безоглядне прагнення вийти заміж хоч і природне, але в його основі – психологічна проекція, викликана бажанням бути поруч із чоловіком у психологічній безпеці, тобто жити без тривог і турбот. І раптом жінка у шлюбних стосунках дізнається про такі тривоги й турботи, про які раніше й гадки не мала. При цьому вона не особливо вірить у те, що чоловік із нею згідно із самим собою, і знову й знову перевіряє його на вірність, любов, спроможність, виносячи чоловікові, чоловікові вирок, що залежить не від його вчинків, а від її налаштованості любити й бути коханою або боротися з ним до кінця. Коли укладе його на обидві лопатки – змилостивиться, переставши боятися, що раптом виявиться недостатньо хороша для нього і що він її залишить.
Таке приховане жіноче протиріччя витравлює з чоловіка все справжнє, все справжнє, завдяки чому він міг би цвісти і бажати радувати свою жінку. Залишаючись цілковитою недотепою, що стосується чоловічого інтересу, жінка воліє або до самозакоханості обертатися орбітою чоловіка, або створити власну орбіту, змушуючи його обертатися довкола себе, але тільки не святкувати одне одного. А це сумно, бо це прояв насильства одне над одним, а таке отруйне насіння не зробить у майбутньому ні чоловіка, ні жінку щасливими.