Потребность любить и быть любимым. Потреба кохати і бути коханим

Потреба кохати і бути коханим

Потреба в людині кохати і бути коханим вимагає від неї самої та іншого, щоб кохання було зафіксоване не тільки в загсі, церкві, в очах соціуму, а й у наших серцях. Тоді б ми перейнялися і дізналися, що це насправді було кохання, а не якась мішура-підробка.
Як ми дізнаємося, що це справжнє кохання, а не його фантом, який розтане наступної миті? Для всіх людей на землі пробним каменем їхнього кохання стає вірність і відданість своєму обранцеві. З критерієм ми визначилися, вершина є.

Але ми знаємо, що тільки одиниці досягають вершин гір, а решта ними милуються. Так і з вершиною-критерієм любові – вірністю: більшість, а по суті, всі й кожен знають, що людині важко, практично неможливо зберігати вірність, якщо вона при цьому ще й має успіх у протилежної статі. Виявляється, будучи в шлюбі, любити і займатися сексом на стороні у багато разів солодше, ніж якби ми були поза узами. У XXI столітті людина починає відкрито відходити від усталеного інституту шлюбу, розширюючи його вільними і своєрідними комбінаціями, вирішуючи особисто, якими будуть їхні стосунки, водночас і не маючи наміру зазирати в загс.

Цивільний шлюб, який не є гарантією ані вічного кохання, ані соціальної захищеності, ані обопільної вірності, приходить на зміну усталеним сімейним цінностям. І це за умови, що чоловік і жінка зможуть знайти парний варіант проживання. На Заході вже щосили йде синглізація суспільства: високий рівень розлучень, тиск великих міст, зміцнення індивідуалізації. Новий феномен: люди, які не відчувають потреби в сімейних зв’язках, від цього абсолютно не страждають – вони добре заробляють, люблять комфорт, підтримують теплі стосунки з друзями і колегами. Спілкування їм вистачає, вони ведуть активний спосіб життя, на розваги витрачають більше, ніж їхні ровесники, які живуть із партнером.

В Англії було проведено дослідження серед тисячі жінок у віковій групі від 25 до 35 років, яке виявило, що жінки вже не вважають сім’ю головною людською цінністю, дві третини жінок 20-30 років заявили, що не потребують постійного супутника. В Америці 42% населення, яке працює, не перебуває у шлюбі; традиційні сім’ї, що складаються з тата-годувальника і мами-домогосподарки, становлять лише десяту частину всіх осередків суспільства.

За такої швидко мінливої реальності питання про вірність, яка становить в особистих стосунках чи не основний компонент психологічної безпеки, також починає відходити на другий план. Тепер, коли усвідомлено обрана самотність стає долею більшості людей у розвинених країнах, радість і задоволення від близькості з іншими людьми в контексті самотності буде набагато більшою, психологічні умови для спільного проживання м’якшими, і навряд чи питання чи вимога щодо вірності підніматимуться на повному серйозі.

Може, настав час для чоловіка і жінки кохати і насолоджуватися одне одним безумовно, при цьому в силу зрілості вирішуючи невимушено ті проблеми, які виникають, жити і при цьому не використовувати іншого, а ділитися з ним, не зачиняючи двері, щоб інший не вирвався з обіймів. І тоді, якщо хтось залишиться вірним, він буде вірним не з примусу, не через зумовленість, а тому що любить і коханий.

Емоції розвитку:

  • Усвідомлювати свою вірність і бачити все, що з цим пов’язано
  • Усвідомлювати свою невірність і бачити все, що з цим пов’язано
  • Усвідомлювати всі свої найгостріші спогади, пов’язані з чужою невірністю
  • Усвідомлювати всі свої спогади, пов’язані зі своєю власною невірністю
  • Усвідомлювати себе в момент зв’язку з іншою людиною, якій за сценарієм ви мали бути вірними, але вас спокушав і спокусив хтось інший, покликавши у свої обійми…
  • Згадайте, як ви вирішували цю морально-етичну проблему для себе і для іншого?
  • Чим для вас зазвичай закінчувався роман на трьох?
  • Роман із вашого життя, який найбільше запам’ятався
  • Що в ньому було дорого і мило для вашого серця?
  • Кохайте і будьте кохані

Потреба кохати і бути коханим

САМОПІЗНАННЯ

Про кохання

О любви. Про кохання. About love
  1. Відносини
  2. Набуття очей
  3. Чоловік та жінка
  4. Відносини 2
  5. Наше прагнення подобатися
  6. Життя поза себе
  7. Безглуздість
  8. Збірний образ чоловіка чи жінки
  9. Стратегія з розробки стосунків
  10. Не пережиті стосунки
  11. Пошук близькості з іншим
  12. Пошук кохання на своїх умовах
  13. Спроба закохатися головою
  14. Томлення за коханням
  15. Уявне кохання
  16. Закоханість
  17. Страх бути покинутим
  18. Прагнення чоловіка
  19. Не вибачати чоловічої хтивості
  20. Закохатися і закохати в себе
  21. Сліпа любовна мрія
  22. Самокатування в коханні
  23. Жіноча пристрасть до чоловіка
  24. Болісність існування без іншого
  25. Погоня від себе за іншими
  26. Почуття, емоції
  27. Стихія почуттів
  28. Пристрасть
  29. Пригнічувати свої почуття
  30. Несамовитість – істерія, що подорослішала
  31. Новий інтерес у стосунках
  32. Спроба закріпити свій статус
  33. Холод у стосунках
  34. Бажання бути єдиним
  35. Починаючи з закоханості
  36. Розшукувати у сексі
  37. Боротьба чоловіка та жінки
  38. Заволодіти чоловіком за будь-яку ціну
  39. Створювати прихильність до неіснуючого
  40. Уникнення конфлікту
  41. Неохайність у взаєминах
  42. Нездатність бути з чоловіком
  43. Чоловік поруч із жінкою
  44. Увага для жінки
  45. Запеклий мисливець на жінок
  46. Ненависть
  47. Внутрішнє рабство
  48. Прагнення бути вільним за рахунок іншого
  49. Любовна мара
  50. Зберігати надію на велике кохання
  51. Любовне виживання
  52. Перебуваючи з жінкою в ладу
  53. Виносячи чоловікові вирок 
  54. Шлюбні стосунки
  55. Розбиратися з іншим фінансово
  56. Потреба кохати і бути коханим
  57. Ревнощі (A)
  58. Ревнощі (Б)
  59. Сліпа і пристрасна недовірливість
  60. Оглядини

Навчання «Методу БУС»

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.

В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.