Воображаемая любовь. Уявне кохання

Уявне кохання

Кохати (за словником Даля) – відчувати кохання, сильну до когось прихильність, починаючи від схильності до пристрасті; сильне бажання, жадання; обрання і перевага кого і чого з волі, волею (не розумом), іноді й зовсім несвідомо і безрозсудно.

Кохання – стан людини яка кохає, пристрасть, серцева прихильність, схильність, жага, полювання, прихильність до чого.

Уявне кохання примушує нас перейти на самообслуговування. Не чекаючи реального кохання, статеве дозрівання не може залишити нас у чистоті, невинності та дитячій безпосередності, ми отримуємо поштовхи до руху геть з нашого дитинства у доросле життя, де ми кохані, визнані іншим і де інший відображають нас як найдорожче, найкраще та найпрекрасніше у його житті. Так ми в думках прямуємо в майбутнє, на яке сподіваємось і якого бажаємо.

Уявне кохання стає для нас коханням-репетицією. Ми готуємося до кохання, знову і знову відпрацьовуючи уявні любовні етюди, посилюючи власне мислення, змушуючи його бути в запаленому стані в очікуванні великого почуття.

Розробляючи розум заради ментального кохання, ми починаємо заперечувати низьку форму відносин заради ідеалів кохання. Створюючи зі своєї вигадки велике кохання, ми робимо «прокрустове ложе кохання», куди згодом реальність кохання не зможе вписатися. Ми відкриваємо полювання на кохання, але при цьому нас немає у тому, що відбувається; ми очікуємо приходу кохання звідусіль, але не бачимо його в тому, що є. На тлі любовної втоми чи активної любовної лихоманки те, що є, і ми в тому числі стаємо сірими, безбарвними та несмачними. І той, хто має вийти нам назустріч, зобов’язаний врятувати нас від чорно-білого забарвлення нашого життя, перетворивши його на фестиваль кольору , і підняти наше життя на таку чуттєву висоту, з якої ми могли б побачити благословення власного життя.

З цієї миті ми жодного кроку не робимо, не поставивши попередньої умови для себе, для здійснення свого власного життя. Роблячи такий крок, ми розраховуємо повністю отримати такий результат. Ми втратили невинність і пов’язані з нею природність, безпосередність і увійшли до логіки. Логіка – це причинно-наслідковий зв’язок. Вона може розрахувати все, але їй не по зубах кохання та життя. Зате, знаходячи в розрахунках помилку, вона не прощає і за дві секунди може перетворити наше кохання на ненависть, створюючи в коханні таку психоемоційну петлю, де психологічний рай негайно змінюється психологічним пеклом.

Така ненависть, що вимотує душу, може розповісти нам історію про красиве, але ментальне кохання, яке перетворилося на пастку для двох людей, які окремо один від оного прекрасні. І при спробі заспівати пісню кохання на двох виявилася внутрішня глухота. Очікуване свято не відбулося, але відбулося велике розчарування, яке згодом регулярно і справно привноситиме в життя цих людей компенсаційні надії на велике й чисте кохання, а реально – вносити в життя всі види амурних негараздів.

Кохання – це просвітлююча свідомість. Сократ у «Симпозіумі» Платона каже: “Людина, яка практикує таїнства кохання, доторкнеться не з віддзеркаленням, а з самою істиною. Щоб пізнати це благословення людської природи, годі й шукати помічника кращого за кохання”.

Емоції розвитку:

  • Усвідомити своє уявлення про кохання
  • Усвідомити всі обмеження та зумовленість, які входять до понять кохання
  • Все, що ви бачите у своїх поняттях, стосується вас чи інших?
  • У кого обмежень у коханні більше – у вас чи в іншого, того, хто з вами перебуває у коханні?
  • Ви святкуєте у коханні?
  • Чи ви більше сумніваєтеся, засмучуєтеся, залишаєтеся розчаровані?
  • Якби вам довелося писати історію кохання, тепер, коли у вас зростає свідомість, ви написали б її чесно?!
  • І ваші стосунки з іншими: ви кохали чи чекали, коли вас покохають?
  • Що для вас кохання зараз?
  • Що для вас ненависть зараз?
  • Напишіть усвідомлено свою історію кохання та ненависті
  • Майте у своєму розпорядженні себе
  • Будьте усвідомлені
  • Відпустіть себе

Уявне кохання

САМОПІЗНАННЯ

Про кохання

О любви. Про кохання. About love
  1. Відносини
  2. Набуття очей
  3. Чоловік та жінка
  4. Відносини 2
  5. Наше прагнення подобатися
  6. Життя поза себе
  7. Безглуздість
  8. Збірний образ чоловіка чи жінки
  9. Стратегія з розробки стосунків
  10. Не пережиті стосунки
  11. Пошук близькості з іншим
  12. Пошук кохання на своїх умовах
  13. Спроба закохатися головою
  14. Томлення за коханням
  15. Уявне кохання
  16. Закоханість
  17. Страх бути покинутим
  18. Прагнення чоловіка
  19. Не вибачати чоловічої хтивості
  20. Закохатися і закохати в себе
  21. Сліпа любовна мрія
  22. Самокатування в коханні
  23. Жіноча пристрасть до чоловіка
  24. Болісність існування без іншого
  25. Погоня від себе за іншими
  26. Почуття, емоції
  27. Стихія почуттів
  28. Пристрасть
  29. Пригнічувати свої почуття
  30. Несамовитість – істерія, що подорослішала
  31. Новий інтерес у стосунках
  32. Спроба закріпити свій статус
  33. Холод у стосунках
  34. Бажання бути єдиним
  35. Починаючи з закоханості
  36. Розшукувати у сексі
  37. Боротьба чоловіка та жінки
  38. Заволодіти чоловіком за будь-яку ціну
  39. Створювати прихильність до неіснуючого
  40. Уникнення конфлікту
  41. Неохайність у взаєминах
  42. Нездатність бути з чоловіком
  43. Чоловік поруч із жінкою
  44. Увага для жінки
  45. Запеклий мисливець на жінок
  46. Ненависть
  47. Внутрішнє рабство
  48. Прагнення бути вільним за рахунок іншого
  49. Любовна мара
  50. Зберігати надію на велике кохання
  51. Любовне виживання
  52. Перебуваючи з жінкою в ладу
  53. Виносячи чоловікові вирок 
  54. Шлюбні стосунки
  55. Розбиратися з іншим фінансово
  56. Потреба кохати і бути коханим
  57. Ревнощі (A)
  58. Ревнощі (Б)
  59. Сліпа і пристрасна недовірливість
  60. Оглядини

Навчання «Методу БУС»

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.

В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.