Спроба закохатися головою

Почати думати про любов – це означає не залишатися у відкритості по відношенню до того, що відбувається, в якій ми можемо дізнатися, почути, побачити її ходу і стати першовідкривачем для себе, щоб усвідомити, як приходить перше почуття, перше бажання близькості, щоб кожну мить для нас ставало відкриттям та одкровенням. З цього бачення нам потім доведеться робити перші кроки у коханні та приймати власні відповідальні рішення, які вплинуть на наше життя одноразово та продовжуватимуть впливати на кожному кроці.

Натомість ми завагітніємо всіма задумами про кохання та їх виношуємо. А це не становить для нас жодної складності, тому що нам з усіх боків надає допомогу досвід всього людства, розповідаючи та показуючи з ранку до ночі, які між чоловіком та жінкою бувають почуття та стосунки та якими вони мають бути. Та й не тільки почуття, а й якою має бути ліжко, яким має бути секс. Ми, вражаючись вишукуваннями невідомих сценаристів і режисерів, згодом будемо божеволіти від того, що наше особисте життя не вдалося, що воно не відповідає тим сильним враженням, які ми почерпнули при перегляді божевільних сцен і пристрастей. Нам усе своє придбане на тлі вибудуваних мистецьких пристрастей видається жалюгідною пародією. Тоді ми компенсуємо жалюгідну подобу реальності тим, що вибудовуємо блискучі відносини з протилежною статтю в голові, створюючи ще більш досконалу ідею, яка нам дозволяє мріяти наяву, продовжуючи упускати те, що відбувається.

При цьому час від часу ми починаємо панікувати, бачачи, що стосунки стають ще більш цікавими та безлюбовними. А ми замість кохання починаємо переживати антилюбов, причому не лише до недбайливого обранця, а чомусь до всіх одразу. Наше світовідчуття якимось поганим чином змінюється. Збентеження і паніка, астенічна форма страху якимось невідомим для нас способом просто виводять з ладу всю благополучну систему мислення, роблячи нас нежиттєздатними, змушуючи закриватися і блокуватися, від страху звужуючи свідомість. І цей же чадний газ страху та сумніву змушує нас компенсувати внутрішню любовну ненаситність божевільним бажанням, яке запускає на орбіту далекосяжні проекції, причому чим далі, тим краще, таким чином роздмухуючи багаття прагнення здійснити все задумане разом.

Все це дозволяє нам жити дуже неспокійно, нескінченно дбаючи про себе, вимагаючи від себе того, що ми виявити не в змозі, підтримуючи самобичування на ґрунті нескінченного переляку відстати, не встигнути, не прийти на цих американських перегонах досягнень життєвих благ, при цьому підриваючи власну життєвість.

Емоції розвитку:

• Усвідомлюючи власну спробу закохатися головою
• Бачити власний потяг, який робиться надбанням мислення і змушує судомно виконати потребу-потребу
• Натомість, щоб здійснити свою потребу в реальності, ми захоплено починаємо будувати повітряні замки своїх любовних перемог
• Не сходячи з місця, знаючи, які види делікатесного відображення ми маємо отримати у вигляді навару. Від такого напруженого мислення для нас все закінчується нездатністю зробити навіть крок саме туди, куди необхідно зробити
• Якщо хочете виграти – придбайте хоча б лотерейний квиток
• Але наша приголомшлива здатність зажадати і спроектувати дозволяє нам не сходити з місця
• Розслабтеся
• Живіть у дозволі
• Відпустіть себе