Подавлять свои чувства. Пригнічувати свої почуття

Пригнічувати свої почуття

Нездатність особистісного прояву створює затримку розвитку, змушуючи посилено контролювати і пригнічувати свої почуття. Це ж не дає можливості проявляти, а отже, показувати свої почуття іншим – для пригніченої людини це вже занадто. Вона має заборону на показ своїх почуттів, а отже, своїх радощів, смутку, сміху, сліз, кохання, пристрасті, сексу, які вона приховує від чужих очей і які маскуються, підмінюються, ховаються і від самої себе, примушуючи її, хазяїна цих невиражених почуттів, бути невмілою у поводженні з самою собою, постійно вступати у внутрішню суперечність, коли важливо дійти до якоїсь єдиної думки, а ще відчувати себе більш безпорадним і невмілим, коли при денному світлі, при дзеркалі іншого чи інших треба буде сказати, показати й обґрунтувати свою точку зору.

Внутрішня плутанина і нерозуміння себе не дають змоги відчути ситуацію, якою вона є. І якщо й спалахує виразність, то вона неадекватна моменту, що лякає і насторожує як саму людину, так і її оточення. А тим часом контроль і залежність від думки інших людей зростає, вводячи хлопця або дівчину в паніку. Вони погано прописуються в соціум, і звідусіль починають надходити невтішні відгуки та відображення. А вони як ніхто потребують розуміння, прийняття, дружби і любові інших людей.

Не отримуючи те, чого потребують, вони стають дуже егоцентричними, проявляючи крайні форми роздратування та невротичності, намагаючись розв’язати особисту проблему компенсаційно, опрацьовуючи своє життя та його рух у голові до найдрібнішого повороту, вигину. Роблячи все відомим, вони сподіваються підготуватися й підстрахуватися від реальності до того, як вона стане на їхньому шляху. Така ментальна розробка до дрібниць вводить дедалі більше обмежень у сприйняття, та й у саме життя, змушуючи втрачати безпосередність і природність.

Розучуючись святкувати й насолоджуватися життям, ми знаходимо себе стиснутими в спазмі вічного очікування цього самого життя, поки воно тече й омиває нас. Якщо ми так погано живемо в самому собі, то після такої важкої стриманості та нестачі любовних і людських стосунків, як, ви думаєте, ми поводитимемось, якщо в нашому житті з’явиться інший або інша? Правильно: на перших порах краще за нас ніхто не станцює, але незабаром на очах усе почне тьмяніти від недовіри та страху, що змусять примушувати іншого до вкрай обмеженого існування, поневолюючи його та вимагаючи тотального підпорядкування. Або сама людина схиляється до покори, виявляючи згодом свою нездатність жити, не мучачи себе чи інших, вважаючи життя полігоном для військових дій, борючись за своє осоружне існування. Основна причина – за такої закритості на ментальну тривогу людина відповідає поглибленням розщеплення.

Емоції розвитку:

  • Усвідомлюємо внутрішню суб’єктивність
  • Усвідомлюємо себе і перебіг нашого мислення наодинці з собою
  • Усвідомлюємо себе і перебіг нашого мислення наодинці з собою, але з приводу інших
  • Усвідомлюємо, як ми проявляємо себе стосовно них, коли зустрічаємося на власні очі
  • Те, що ми говоримо, – це те, що ми хотіли сказати?
  • Чи ми не в змозі висловити наші почуття?
  • Тоді будемо уважні до наших думок про них
  • Від моменту до моменту ми по-різному думаємо про одних і тих самих людей
  • Іноді ми про них думаємо добре, іноді погано, а іноді зовсім погано
  • Необхідно навчитися бачити будь-який діапазон наших думок і почуттів, не ототожнюючись і не приходячи до якоїсь думки
  • Це буде можливо, якщо ви пам’ятаєте про спостерігача

Пригнічувати свої почуття

САМОПІЗНАННЯ

Про кохання

О любви. Про кохання. About love
  1. Відносини
  2. Набуття очей
  3. Чоловік та жінка
  4. Відносини 2
  5. Наше прагнення подобатися
  6. Життя поза себе
  7. Безглуздість
  8. Збірний образ чоловіка чи жінки
  9. Стратегія з розробки стосунків
  10. Не пережиті стосунки
  11. Пошук близькості з іншим
  12. Пошук кохання на своїх умовах
  13. Спроба закохатися головою
  14. Томлення за коханням
  15. Уявне кохання
  16. Закоханість
  17. Страх бути покинутим
  18. Прагнення чоловіка
  19. Не вибачати чоловічої хтивості
  20. Закохатися і закохати в себе
  21. Сліпа любовна мрія
  22. Самокатування в коханні
  23. Жіноча пристрасть до чоловіка
  24. Болісність існування без іншого
  25. Погоня від себе за іншими
  26. Почуття, емоції
  27. Стихія почуттів
  28. Пристрасть
  29. Пригнічувати свої почуття
  30. Несамовитість – істерія, що подорослішала
  31. Новий інтерес у стосунках
  32. Спроба закріпити свій статус
  33. Холод у стосунках
  34. Бажання бути єдиним
  35. Починаючи з закоханості
  36. Розшукувати у сексі
  37. Боротьба чоловіка та жінки
  38. Заволодіти чоловіком за будь-яку ціну
  39. Створювати прихильність до неіснуючого
  40. Уникнення конфлікту
  41. Неохайність у взаєминах
  42. Нездатність бути з чоловіком
  43. Чоловік поруч із жінкою
  44. Увага для жінки
  45. Запеклий мисливець на жінок
  46. Ненависть
  47. Внутрішнє рабство
  48. Прагнення бути вільним за рахунок іншого
  49. Любовна мара
  50. Зберігати надію на велике кохання
  51. Любовне виживання
  52. Перебуваючи з жінкою в ладу
  53. Виносячи чоловікові вирок 
  54. Шлюбні стосунки
  55. Розбиратися з іншим фінансово
  56. Потреба кохати і бути коханим
  57. Ревнощі (A)
  58. Ревнощі (Б)
  59. Сліпа і пристрасна недовірливість
  60. Оглядини

Навчання «Методу БУС»

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.

В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.