Слепая и страстная недоверчивость. Сліпа і пристрасна недовірливість

Сліпа і пристрасна недовірливість

Ревнощі – сліпа і пристрасна недовірливість, болісний сумнів у чиємусь коханні або вірності.
У коханні наші уявлення йдуть далеко за горизонт, ми розписуємо, проектуємо наші почуття на довгі роки нашого спільного майбутнього. І від початку і до кінця знаємо, як інший має любити нас і чинити стосовно нас, якщо він насправді нас любить, – це входить у нашу підсвідому обумовленість. Але ми слабко зорієнтовані, як маємо чинити по відношенню до іншого самі. Тут ми вільні імпровізувати, сподіваючись, що інший знає, як ми чудово вміємо любити, і, звісно, бачить, чує і відчуває любов до нього за кожним нашим словом і жестом.

Відповідно, зростає й напруження, пов’язане з тим, що коханий не завжди, а точніше, зовсім рідко, вірно відображає нас, наше кохання й ті старання, які нам невластиві, але яких ми заради нього чи неї від щирого серця докладаємо в спробі завоювати іншого, догодити йому й через догоду привернути до себе. Ми доводимо день у день, що ухвалене рішення бути разом – єдино правильне.

Але доводити стає все важче і важче. А стосунки поступово стають тягарем, якщо двоє не можуть розслабитися стосовно одне одного, щоб настала наступна фаза стосунків – близькість, коли кожен міг би спокійно перебувати перед дзеркалом іншого, і інший би його боляче не смикав і не зачіпав, розповідаючи, що не так відбувається цього разу.

Головне, що ми знаємо, як має бути, і починаємо смикатися і смикати іншого від того, як воно є. А так, як є, по суті, ніколи не влаштовує і не може влаштувати наше “его”. Его – великий вдосконалювач усього, що відбувається. Якщо погодитися з тим, що відбувається, ми виявимо зменшення нашої самості. Для нас зменшення самості – це слабкість, і ми починаємо тремтіти від страху перед невідомим для нас тим, що відбувається. А в боротьбі й терті ми наполегливі, сильні, механічні й методичні. Коли ми починаємо чути, що життя йде з наших стосунків, ми намагаємося розігрувати свою власну гру на порятунок, намагаємося домаганням і недовірою обмежити рух іншого, контролюючи його пересування і вимагаючи, щоб він ішов і повертався в один і той самий час. Ми намагаємося перевести стосунки на рейки передбачуваності та гарантованості, контролюючи іншого і відбираючи по ходу п’єси в нього можливість зустріти кохання, секс.

Відчуваючи страх перед власними ревнощами, не допускаючи такого переживання, чоловік або жінка стають неадекватними у своєму вираженні. Ревнуючи і не знаючи, як при цьому бути з іншим, вони починають хизуватися, показуючи себе вищими за ревнощі, або ж захищати ревнощі як ознаку кохання, здійснюючи такий емоційний натиск, що має налякати партнера і повернути все на належні позиції. Такі ревнощі покликані показати, як вони незадоволені іншим. Створена напруга вимиває все живе зі стосунків, роблячи іншого непривабливим у його очах і в їхніх власних. Він або вона стають наче загнані зайці: ні жити, ні дихати їм не залишають можливості. Поки той відточує свою самість на залежності та боротьбі з нею, сенс якої – збереження надії, що не доведеться залишатися в житті самому.

Емоції розвитку:

  • Усвідомлювати своє володіння іншими та привласнення їх
  • Усвідомлювати утилітарність своїх стосунків
  • Усвідомлювати відображення інших у думках і почуттях як контроль за тим, що відбувається
  • Бачити мотив за рухом думки
    Усвідомлювати власну залежність від інших
  • Бачити, як маскуєте власну залежність під незалежність
  • Як виряджаєтеся, щоб гідно постати в очах іншого
  • Як при очікуванні від іншого певних вчинків через напруження починаєте рвати й метати
  • Вигадуючи способи покарання іншого, щоб повернути його до почуттів
  • Як ревнуєте іншого або інших
  • І що робите з ревнощами, як їх ховаєте і маскуєте, видаючи одне за інше
  • Усвідомлювати з кожним днем усе, що пов’язано зі стратегією боротьби з іншим
  • Привносити усвідомленість у те, що відбувається
  • Жити в дозволі
  • Пам’ятати про спостерігача
  • Розслабитися в собі
  • Померти для минулого
  • Народитися в новому розумінні, не розумово, а екзистенційно
  • Відчиніть двері сприйняття

Сліпа і пристрасна недовірливість

САМОПІЗНАННЯ

Про кохання

О любви. Про кохання. About love
  1. Відносини
  2. Набуття очей
  3. Чоловік та жінка
  4. Відносини 2
  5. Наше прагнення подобатися
  6. Життя поза себе
  7. Безглуздість
  8. Збірний образ чоловіка чи жінки
  9. Стратегія з розробки стосунків
  10. Не пережиті стосунки
  11. Пошук близькості з іншим
  12. Пошук кохання на своїх умовах
  13. Спроба закохатися головою
  14. Томлення за коханням
  15. Уявне кохання
  16. Закоханість
  17. Страх бути покинутим
  18. Прагнення чоловіка
  19. Не вибачати чоловічої хтивості
  20. Закохатися і закохати в себе
  21. Сліпа любовна мрія
  22. Самокатування в коханні
  23. Жіноча пристрасть до чоловіка
  24. Болісність існування без іншого
  25. Погоня від себе за іншими
  26. Почуття, емоції
  27. Стихія почуттів
  28. Пристрасть
  29. Пригнічувати свої почуття
  30. Несамовитість – істерія, що подорослішала
  31. Новий інтерес у стосунках
  32. Спроба закріпити свій статус
  33. Холод у стосунках
  34. Бажання бути єдиним
  35. Починаючи з закоханості
  36. Розшукувати у сексі
  37. Боротьба чоловіка та жінки
  38. Заволодіти чоловіком за будь-яку ціну
  39. Створювати прихильність до неіснуючого
  40. Уникнення конфлікту
  41. Неохайність у взаєминах
  42. Нездатність бути з чоловіком
  43. Чоловік поруч із жінкою
  44. Увага для жінки
  45. Запеклий мисливець на жінок
  46. Ненависть
  47. Внутрішнє рабство
  48. Прагнення бути вільним за рахунок іншого
  49. Любовна мара
  50. Зберігати надію на велике кохання
  51. Любовне виживання
  52. Перебуваючи з жінкою в ладу
  53. Виносячи чоловікові вирок 
  54. Шлюбні стосунки
  55. Розбиратися з іншим фінансово
  56. Потреба кохати і бути коханим
  57. Ревнощі (A)
  58. Ревнощі (Б)
  59. Сліпа і пристрасна недовірливість
  60. Оглядини

Навчання «Методу БУС»

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.

В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.