Стремление быть свободным за счет другого. Прагнення бути вільним за рахунок іншого

Прагнення бути вільним за рахунок іншого 

Свобода – своя воля, простір, можливість діяти по-своєму; відсутність сорому, неволі, рабства, підпорядкування чужій волі.

Російською мовою: Свобода (по словарю Даля) – понятие сравнительное; она может относиться до простора частного, ограниченного, к известному делу относящемуся, или к разным степеням этого простора, и, наконец, к полному, необузданному произволу или самовольству.

Вільний, нестесненний, невимушений і непримушений.

Пізнавши внутрішню несвободу, ми компенсаційно починаємо культивувати ідею про незалежність, психологічну свободу від інших – тих інших, що живуть у нас, чия диктатура (а насправді наша) не дає нам змоги залишатися самим собою. І через це ми знаходимо себе в жалюгідному становищі, коли весь час доводиться чимось поступатися на благо інших, але не собі. І при цьому ми знову і знову виявляємо в собі та в інших привід для конфлікту, з яким нам зі свого боку доводиться боротися придушенням. Перше, що в нас проривається від такого суперечливого зусилля, – ми починаємо звинувачувати інших у своїй несвободі. Це вони змушують нас так болісно існувати внутрішньо, ми не належимо собі, і це непробачно.

І ми не прощаємо, ми злимося, дратуємося і ненавидимо, роздмухуючи внутрішню пожежу, щоб у нас вистачило сміливості відштовхнути того, через кого ми опинилися в такому безглуздому внутрішньому становищі. Ми відчуваємо це як владу над нами іншого, того, хто нещадно звужує наші життєві, психологічні перспективи.

Ми постаємо перед дилемою: звужувати їх далі чи дати бій, вирвавши з лап іншого свою свободу і право жити при ньому так, як нам хочеться. Інший явно проти такої непідзвітності. Якщо ви хочете її для себе, дайте цю можливість іншому. Але так нецікаво, і тоді ми вирушаємо в подорож до свободи обманним шляхом, прокладаючи паралельну колію, якою інший не пройде, бо не знає про її існування. І тому він може спати спокійно. Тут, у паралельному житті, ніхто не є нашим господарем, і ми вже розпоряджаємося всіма можливостями, як нам заманеться.

Але і це нам даром не проходить – активно працюючий комплекс провини не дає нам спокою ні вдень ні вночі. Ми боїмося викриття і стаємо провокативними у своїй поведінці, вимагаючи від іншого, від якого залежимо, безкарної свободи для себе.

Таке прагнення бути вільним за рахунок іншого – це спроба розправитися з ним заради своєї особистої свободи, в якій можна було б дозволити все те, що для нас так привабливо, і водночас не стати жертвою помсти іншого, який може послідувати слідом за нами або стати нам довічним катом за ту недозволену розкіш особистої свободи, про яку ми загордилися. Лякаючись самої лише думки про це, ми полишаємо свою затію про особисту свободу або здійснюємо її таємно, сподіваючись, що не будемо викриті й нас не притягнуть до відповіді.

Але ми маємо знати, що слово “свобода” не є свободою. Про свободу нічого не можна сказати, вона не особиста і не суспільна – це те, що виводить нас за межі обумовленості, завдяки чому ми пізнаємо себе та інших такими, якими ми є. Але про несвободу можна говорити нескінченно. Правильний крок до свободи-відкритості – це пізнати свою несвободу.

Емоції розвитку:

  • Усвідомлювати свою несвободу в прояві себе і не відводити від неї погляд
  • Усвідомлювати свою несвободу з іншим як форму залежності і страх перейти межу, за якою послідує покарання
  • Усвідомлювати, як ви боретеся з непотрібною думкою і бажанням
  • Усвідомити, як ви в думках і бажаннях компенсуєте те, що не дозволили собі
  • Подивіться на те, про що ви шкодуєте
  • Подивіться на те, як ви святкуєте себе, іншого і ваше спільне життя
  • Як вам особисто бачиться свобода?
  • Чи потрібна вам вона?
  • Що ви будете робити з нею?
  • Ви були вільні, і була головна мрія – втратити цю непотрібну свободу.
  • Став потрібен інший, який би залежав від вас і від якого б залежали ви.
  • Усвідомлюйте те, що відбувається
  • Підтримуйте усвідомленість медитацією
  • Відпустіть себе

Прагнення бути вільним за рахунок іншого

САМОПІЗНАННЯ

Про кохання

О любви. Про кохання. About love
  1. Відносини
  2. Набуття очей
  3. Чоловік та жінка
  4. Відносини 2
  5. Наше прагнення подобатися
  6. Життя поза себе
  7. Безглуздість
  8. Збірний образ чоловіка чи жінки
  9. Стратегія з розробки стосунків
  10. Не пережиті стосунки
  11. Пошук близькості з іншим
  12. Пошук кохання на своїх умовах
  13. Спроба закохатися головою
  14. Томлення за коханням
  15. Уявне кохання
  16. Закоханість
  17. Страх бути покинутим
  18. Прагнення чоловіка
  19. Не вибачати чоловічої хтивості
  20. Закохатися і закохати в себе
  21. Сліпа любовна мрія
  22. Самокатування в коханні
  23. Жіноча пристрасть до чоловіка
  24. Болісність існування без іншого
  25. Погоня від себе за іншими
  26. Почуття, емоції
  27. Стихія почуттів
  28. Пристрасть
  29. Пригнічувати свої почуття
  30. Несамовитість – істерія, що подорослішала
  31. Новий інтерес у стосунках
  32. Спроба закріпити свій статус
  33. Холод у стосунках
  34. Бажання бути єдиним
  35. Починаючи з закоханості
  36. Розшукувати у сексі
  37. Боротьба чоловіка та жінки
  38. Заволодіти чоловіком за будь-яку ціну
  39. Створювати прихильність до неіснуючого
  40. Уникнення конфлікту
  41. Неохайність у взаєминах
  42. Нездатність бути з чоловіком
  43. Чоловік поруч із жінкою
  44. Увага для жінки
  45. Запеклий мисливець на жінок
  46. Ненависть
  47. Внутрішнє рабство
  48. Прагнення бути вільним за рахунок іншого
  49. Любовна мара
  50. Зберігати надію на велике кохання
  51. Любовне виживання
  52. Перебуваючи з жінкою в ладу
  53. Виносячи чоловікові вирок 
  54. Шлюбні стосунки
  55. Розбиратися з іншим фінансово
  56. Потреба кохати і бути коханим
  57. Ревнощі (A)
  58. Ревнощі (Б)
  59. Сліпа і пристрасна недовірливість
  60. Оглядини

Навчання «Методу БУС»

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.

В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.