Спроба закріпити свій статус

Наша спроба закріпити свій статус єдиної жінки або єдиного чоловіка – надія на незворотність того, що відбувається. Ми при здоровому глузді та твердій пам’яті добровільно обираємо собі чоловіка або жінку на все життя, щоб пройти через усі перипетії життя удвох, пліч-о-пліч, у всьому покладаючись одне на одного.

І ми ж не ледачі: скільки разів ми вступаємо в стосунки для того, щоб знайти свою половину для створення цілісного союзу чоловіка і жінки! І цей союз благословенний, він дає нове життя людині.

Укладаючи союз з обраними нами жінкою або чоловіком, ми мало що знаємо про наші проекції. Ми томимі ними, але вони ніколи не бувають осмислені нами, вони не мешканці свідомої частини нас: ми начебто знаємо, але водночас немов би не відаємо про той чималий доважок проекцій на іншого. Крім того, яким він має бути стосовно нас, і це первинно і народжується за визначенням, ми отримуємо картину такого змісту: який або яка стосовно нас “не такий, не така”.

Тепер є можливість лавірувати в почуттях від найвищого зльоту до жахливого падіння, не рахуючи проекцій, обумовлених у своєму очікуванні до дрібниць.

На що ми тільки не сподіваємося по відношенню до іншого. Ми готові нескінченно вступати в бій з іншим, коли наші стосунки через нерозуміння одне одного починають тріщати по швах, показуючи, що не виносять навантаження. Але нас не полишає надія, що у стосунках усе владнається і повернеться на круги своя. І нам не треба нічого змінювати в самому собі – це іншому необхідно схаменутися. А для того, щоб це сталося якомога швидше, ми створюємо для нього психологічний терор, караючи тим, що залишаємося стосовно нього холодними, не даючи завчасно наблизитися до себе, щоб не настала передчасна відлига. Вона б пом’якшила нас і скасувала репресії. Але ми не маємо наміру здавати свої бойові позиції і хочемо провчити іншого ґрунтовно і надовго. І тому всім своїм виглядом показуємо йому, що готові обрати крайній захід покарання, позбавивши його нашої присутності. Ми підпорядковуємо іншого, показуючи, що здатні надати почуттям іншу форму волею, день у день через винахідливість і підступність знаходячи нові методи боротьби з тим, кому не так давно присягалися у вічній любові й вірності.

Навіть ворогам так не протистоять, як у боротьбі за лідерство в коханні. У хід іде все: виховання через відлучення і холод, покарання внутрішньою непримиренністю, яка виражається холодним запереченням нашого існування, розправа відчуженістю. І все це замість любові та визнання права іншого бути не таким. Ми покладаємо надію на нього – він врятує нас від самотності, зробить наше життя насичено-емоційним, – намагаючись зійтися не на час, а назавжди.

Емоції розвитку:

• Усвідомлювати всі види психологічних проекцій на іншого
• Розглянути: коли вони здійснюються, як це змінює вас?
• Розглянути: коли вони не здійснюються, як це змінює вас?
• Як на вас діє любовна нестабільність ваших стосунків?
• Що для вас любовна ідилія?
• Ви переживаєте любовну ідилію?
• Скільки вона триває?
• А які у вас психологічні прийоми, щоб підпорядкувати іншого своїй волі?
• Чи ви готові слідувати за іншим без будь-яких умов?
• Ваші методи боротьби з тим, до кого ви відчуваєте почуття
• Ваше ставлення до власної зради по відношенню до іншого
• І ваше ставлення до зради з боку іншого або інших по відношенню до вас
• Наскільки швидкі ви на розправу?
• І що ви робите, коли опиняєтеся вразливим перед реальністю
• Усвідомити свої особисті стосунки
• З ким ви готові бути не захищаючись
• Почніть бути присутнім з іншим
• Це ваша можливість Буття