Запеклий мисливець на жінок

Цей зневірений чоловік як ніхто жадає любові. Але тільки тієї надлюбові, яка вилікує його цілком і поставить на власні ноги, що перестануть підламуватися щоразу від розчарування й обману, – це те, що в ньому відбивається у всіх жінках і в кожній окремо. Простягаючи руки до нової жінки, він усім нутром волає, щоби вона була тією єдиною і неповторною, яку він жадає знайти і заспокоїтися в її обіймах. Але щоразу отримує відображення занепалої жінки, яка з безмірною легкістю віддається неприборканій, безоглядній пристрасті, перепльовуючи його в сексуальному поєдинку. Такій жінці він не довіряє, вона для нього так і залишається блудницею.

Він не підозрює, що з моменту статевого дозрівання він не припиняв боротьбу в собі з жінкою. Її запаморочлива привабливість і одночасна боротьба з наростаючою пристрастю до жінки, яка що більше бажана, то більше здається недоступною, змусила злякатися за себе не на жарт і почати придушувати сексуальний потяг, щоб тримати його під контролем. Контроль і придушення виконали свою справу – цивілізували пристрасть, загнали її в надра підсвідомості, зробивши її невидимою для інших, але чоловіка залишили одержимим жінками; тільки тепер він не божеволіє від них, навпаки, він ніби підноситься над ними у своїй перевазі. Це він їх бере, користується і кидає, таким чином здобуваючи над ними піррову перемогу. Чому піррову? Звернувши всю свою пристрасть на боротьбу з цими жінками-пройдисвітами, згораючи у своїй пристрасті, засуджуючи кожен сантиметр їхнього порочного тіла, він виявився проклятим самим собою. Він не може при всьому бажанні зблизитися з жінкою, він боїться її понад усе на світі, вона його погибель. Якщо дати їй можливість при денному світлі побачити його таким, який він є, вона його розвінчає. Уся машина із захисту розлетиться вщент, а це саме те, чому він присвятив себе, – захисту, щоб жодна жінка не зробила йому боляче і ніколи не дізналася, що він залежний хворий від неї.