Жвава торгівля із самим собою

Благо, що розпалена уява може це робити в необмеженій кількості і різній якості, здійснюючи заміну реальності вигадкою. Вигадка і робить те, для чого призначена, – втихомирює людину, примиряючи її з тим життям, яке вона має, це соска, що присипляє пильність до того, що є в житті тут і зараз. Але кого хвилює це “тут і зараз”, коли рух розуму нескінченний і ми можемо розфарбовувати через мислення як наше минуле, так і майбутнє в усі кольори веселки або зафарбувати і те, і інше разом узяте в сірий, або чорний, або сіро-буро-малиновий із промальовуванням колір. Тільки ми маємо пам’ятати, що це зовсім не нешкідлива здатність: як розфарбуємо, так і житимемо. Тож ми маємо знати нашу пристрасть до прикрашання, яка веде нас до самообману і призводить до фрустрації. Або ж очорнення того, що відбувається, на свій смак веде нас до запаморочення, роблячи весь сюжет життя, як він нам бачиться, сюрреалістичним.

Жвава торгівля із самим собою за вигадане життя може призвести до того, що ми опинимося в глухому глухому куті. По суті, так борючись і відстоюючи свої обмеження та їхню компенсацію підсолодженою уявою, ми знаходимо себе стиснутими до болю всередині, такими, що мало розуміють себе, свої потреби, а тим паче іншого чи інших, стосунки з якими так різко дисонують, не даючи нам насолодитися собою і взаємовідносинами. Тут ми теж як у собі, так і з кожним проявляємо тонке насильство, одразу вимагаючи стосунків таких, які ми собі уявляємо, які б тішили наше его, в яких нам усе було би відомо наперед, щоб ми могли спокійно спати й залишатися з іншими у вивірених логікою умовиводах, приводячи на доказ своєї правоти та своїх вимог усі технічні аспекти узаконеності й обґрунтування, при цьому роблячи обличчя розумним і залишаючись геть відсутнім.

Усе заради того, щоб передбачити й попередити, а отже, й уникнути втрат у житті. Ми хочемо все робити (і, власне, так і жити) раз і назавжди. Що ми тільки не робимо, щоб уникнути і того, і іншого! Але як би ми не звужували, не обмежували наше життя, щоб до нього не ввійшов ворог, ми забуваємо про те, що до нього тоді не ввійде й друг. І життя наше може виявитися марною затією.

 

Емоції для усвідомлення:

• Спостерігаючи себе у взаєминах з іншими
• Дізнатися про свій характер і прояви особливих рис до найдрібніших подробиць
• Побачити в собі контроль усіх і кожного через мислення або асоціативні спливання з приводу того чи іншого
• Побачити те, чого очікуєте від тих, з ким близькі або дружите
• Усвідомлювати напруження, що виникають, страх того чи іншого
• Побачити, як ми поводимося в присутності інших
• Як ми змінюємося, як нас змінюють інші або щось неприємне, висловлене на нашу адресу