Сліпа і пристрасна недовірливість

Відповідно, зростає й напруження, пов’язане з тим, що коханий не завжди, а точніше, зовсім рідко, вірно відображає нас, наше кохання й ті старання, які нам невластиві, але яких ми заради нього чи неї від щирого серця докладаємо в спробі завоювати іншого, догодити йому й через догоду привернути до себе. Ми доводимо день у день, що ухвалене рішення бути разом – єдино правильне.

Але доводити стає все важче і важче. А стосунки поступово стають тягарем, якщо двоє не можуть розслабитися стосовно одне одного, щоб настала наступна фаза стосунків – близькість, коли кожен міг би спокійно перебувати перед дзеркалом іншого, і інший би його боляче не смикав і не зачіпав, розповідаючи, що не так відбувається цього разу.

Головне, що ми знаємо, як має бути, і починаємо смикатися і смикати іншого від того, як воно є. А так, як є, по суті, ніколи не влаштовує і не може влаштувати наше “его”. Его – великий вдосконалювач усього, що відбувається. Якщо погодитися з тим, що відбувається, ми виявимо зменшення нашої самості. Для нас зменшення самості – це слабкість, і ми починаємо тремтіти від страху перед невідомим для нас тим, що відбувається. А в боротьбі й терті ми наполегливі, сильні, механічні й методичні. Коли ми починаємо чути, що життя йде з наших стосунків, ми намагаємося розігрувати свою власну гру на порятунок, намагаємося домаганням і недовірою обмежити рух іншого, контролюючи його пересування і вимагаючи, щоб він ішов і повертався в один і той самий час. Ми намагаємося перевести стосунки на рейки передбачуваності та гарантованості, контролюючи іншого і відбираючи по ходу п’єси в нього можливість зустріти кохання, секс.

Відчуваючи страх перед власними ревнощами, не допускаючи такого переживання, чоловік або жінка стають неадекватними у своєму вираженні. Ревнуючи і не знаючи, як при цьому бути з іншим, вони починають хизуватися, показуючи себе вищими за ревнощі, або ж захищати ревнощі як ознаку кохання, здійснюючи такий емоційний натиск, що має налякати партнера і повернути все на належні позиції. Такі ревнощі покликані показати, як вони незадоволені іншим. Створена напруга вимиває все живе зі стосунків, роблячи іншого непривабливим у його очах і в їхніх власних. Він або вона стають наче загнані зайці: ні жити, ні дихати їм не залишають можливості. Поки той відточує свою самість на залежності та боротьбі з нею, сенс якої – збереження надії, що не доведеться залишатися в житті самому.

Емоції розвитку:

• Усвідомлювати своє володіння іншими та привласнення їх
• Усвідомлювати утилітарність своїх стосунків
• Усвідомлювати відображення інших у думках і почуттях як контроль за тим, що відбувається
• Бачити мотив за рухом думки
  Усвідомлювати власну залежність від інших
• Бачити, як маскуєте власну залежність під незалежність
• Як виряджаєтеся, щоб гідно постати в очах іншого
• Як при очікуванні від іншого певних вчинків через напруження починаєте рвати й метати
• Вигадуючи способи покарання іншого, щоб повернути його до почуттів
• Як ревнуєте іншого або інших
• І що робите з ревнощами, як їх ховаєте і маскуєте, видаючи одне за інше
• Усвідомлювати з кожним днем усе, що пов’язано зі стратегією боротьби з іншим
• Привносити усвідомленість у те, що відбувається
• Жити в дозволі
• Пам’ятати про спостерігача
• Розслабитися в собі
• Померти для минулого
• Народитися в новому розумінні, не розумово, а екзистенційно
• Відчиніть двері сприйняття