Насолода і нестерпність відображення
Відображення зчитується нами як подієвість, що відбувається в нашому житті, від якої ми радіємо і радіємо або лякаємося і жахаємося. Це крайні прояви віддзеркалення, що підносять нас високо і здійснюють наші бажання і надії або стрясають нас страхом перед тим, що відбувається, і нашою психічною непідготовленістю до реальності життя.
Віддзеркалення – це всі враження, які стосуються нас так чи інакше, і ми їх затримуємо в собі своїм ставленням до того, що відбувається, своєю оцінкою. Наш розвинений інтелект вимагає, щоб оціночністю ми запевняли себе, що усвідомлюємо, що відбувається, і, відповідно, знайдемо адекватну відповідь. Але адекватна відповідь народжується в усвідомленні того, що відбувається, коли ми не гасимо свідомість і не тікаємо з того місця, де є це відображення. Ми усвідомлюємо те, що відбувається, і дозволяємо віддзеркаленню пройти через нас, а не пригнічуємо його, влаштовуючи мовний потік, заговорюючи страх, намагаючись, кожен у свій індивідуальний спосіб, уникнути того віддзеркалення, яке сильно на нас вплинуло і захопило в полон інтенсивністю впливу і враження.
Ми підневільні й залежні від відображення, у нас великі надії на бариш у відображенні. Ми хочемо, щоб нас любили, цінували, щоб нами захоплювалися, щоб підтримували нашу ідею про себе. Самі ми не такі щедрі щодо інших, але бажаємо щосили, щоб інші зважали на нашу індивідуальність і годували нас сповна таким віддзеркаленням, яке б тішило наше самолюбство та створювало ілюзію соціального вдоволення. Бо ми водночас боїмося, коли нами незадоволені інші, боїмося опинитися парією, ізгоєм в очах соціуму.
І зі зростанням нашої тямущості ми шукаємо прихильність по відношенню до інших. Тільки наша прихильність і відкритість щодо інших створює можливість для глибоких стосунків, які, своєю чергою, живлять і водночас ростять нас самих і водночас не змушують труситися від страху перед негативним віддзеркаленням. Наші образи, злість, ненависть, гнів і всі види роздратування та непорозуміння частіше пов’язані з недоотриманням від іншого бажаного відображення. Войовничість і агресивність нам притаманні більше, ніж доброзичливість, відкритість, дозвіл собі бути собою, а іншому – іншим. Ми не миролюбні. У нас велике напруження від того, що ми контролюємо всіх і вся і знаємо, хто, ким і коли має бути.
Емоції розвитку:
- Віднайти усвідомленість у відображенні
- Очистити відображення від наклепів оціночності
- Не обмежувати відображення ставленням
- Стати справжнім дослідником того, що відбувається
- Почати бачити, як, до якої міри все торкається нас
- І що ми робимо з тим, чого торкнулися
- Дозволити переживати те, що відбувається, як воно є
- Бачити і чути жвавість того, що відбувається
- Не уникати в сортуванні переживань
- Вчитися глибинного проникнення в суть речей
- Очищати себе від запозиченого й обмеженого
- Набути вправності
- Дозволити собі текти
Насолода і нестерпність відображення
Інтерес до інших
- Інтерес до іншого
- Увага
- Пошук особистого визнання
- Насолода і нестерпність відображення
- Жити заради визнання іншими
- Ідея про інших
- Зацікавленість у думці інших
- Стосунки з іншим
- Заслуги визнання
- Маніпуляція власною свідомістю
- Крик душі
- Невідомий інший
- Цивілізований спосіб засудження
- Маніпулятивність підлещування та лестощів
- Вигідний союз
- Лицемірство – життя поза себе
- Натренованість у відносинах
- Уїдливість – несвідомість наступу
- Конфлікт – навпомацки до іншого
- Відображення себе в очах інших
- Виверт заперечення
- Злість – психологічний рай та пекло
- Нестерпність – післяпологова травма
- Атавізм переможця
- Заблукавшись у відчуженні
- Войовничість. Спазм розлуки з коханням
- Сварливість. Прибираючи інших до своїх рук
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.