Невідомий інший

Все добре, якби ми при цьому дійсно спиралися на справжній, глибокий мотив нашої дії. Але ось що цікаво, він насправді нас не цікавить, до того ж ми його ще й пригнічуємо, прибираючи з поля зору, щоб не заважав, щоб ми, не дай Боже, не довідалися про себе, що насправді нами рухає.

Щоразу, збираючи нову ідею про себе в залежності від наших бажань і пріоритетів, ми запускаємо себе на орбіту нових досягнень, тримаючи себе закритими, щоб ніхто не кинув у порох наш статус у власних очах, самозберігаючи від нескінченного зіткнення ідеї про себе з іншими . Не знаючи, як бути з собою, стаючи напруженим і агресивним щодо інших, які, як на зло, ніколи не сприймають нас так, як нам хотілося б, і ніколи не бачать нас такими, якими ми хотіли б їм здаватися. Але однозначно вони повинні з особливим пієтетом ставитися до тієї ідеї, яка на сьогодні нас займає цілком. Постійну зміну ідей, які мають вирівняти наше життя та підвести його до глобального успіху, ми не помічаємо. Але нам коле очі не увагу, не чемність, а, навпаки, зневага з боку інших до того, що для нас архіважливо.

Саме це бажання мати у своєму розпорядженні інші як собою не дозволяє вписуватися в реальність відносин, викликаючи нескінченні зіткнення ідеї про себе з іншими. Внутрішні психологічні рани, створені подвійністю, породжують всі види бажань і компенсацій будь-яку зачепленість ззовні. А зачіпати стає все легше і легше. Компенсаційне бажання чути нескінченно оду самому собі змушує кривлятися перед дзеркалами інших людей, показуючи не хто ми є, а ким ми хотіли б бути. Мотивом цього бажання є отримання у спілкуванні такого відображення, яке б заспокоїло і надихнуло, черпаючи контекст для свого життя з чужих рук.

Такий варіант внутрішньої неспроможності незабаром виявиться дуже напруженим і отруєним, створюючи сум’яття і плутанину думок і почуттів, компенсаційно вирощуючи одержимість, як прибрати інших та світ до своїх рук.

Емоції розвитку:

• Усвідомимо своє мислення
• Звертаючись з розумом як з близьким другом, все вислуховуючи від початку до кінця
• Усвідомлюємо свої почуття, їх бажання та прагнення
• Нічого не приховуємо від самого себе
• Не залишаємо жодного куточка прихованим, якщо він виявлений
• Про себе знаємо все як є
• При цьому безоціночно і без самодиверсій існуємо у виявленому
• Не домагаємося від себе, щоб це було інакше, не так, як воно є
• Дивимося і бачимо не лише своє поводження із самим собою, а й з іншими.
• Усі проекції на інших нам мають бути відомі
• І наші реакції на виконання чи невиконання іншими нашої волі, нашого прихованого бажання – ми бачимо
• Бачимо нашу здатність закриватися та атакувати іншого
• Дивимося, з якої бази ми злітаємо
• Що ми наростили, щоб оголосити війну
• Усвідомлюємо
• Розслаблюємося
• Відпускаємо себе