Виразити свої почуття можливо за певного ступеня відкритості. Для чоловіка це можливо, коли він не пригнічений у сексі, коли жінка в ньому гостро не відбивається, коли він не перебуває у внутрішньому конфлікті щодо жінки.
Це відбувається за сильного статевого потягу, а сильний він тоді, коли чоловік насторожі, в боротьбі й придушенні цього природного, настирливого бажання бути з жінкою.
Він вступає в конфлікт відтоді, коли вирішує заткнути природі рота і не бути з жінкою доти, доки не будуть виконані його умови. Умови вигадані, висмоктані з пальця, але статевий центр, його природна робота, починає контролюватися і пригнічуватися ментальним центром. І тепер він про секс думає двадцять чотири години на добу. Рух розуму у відповідь на цю еротоманію не закінчується протягом життя.
Обумовленість чоловіка на непрояв почуттів пов’язана з тим, що хлопчиків з раннього дитинства вчать обмежувати вираження емоцій. Хлопчику не дозволено плакати, безпосередньо виявляти радість, сміх, любов. Із природного емоційного стану дорослий виводить його засудженням за те, що він надмірно розчулився: “Це добре для дівчаток, але ніяк не годиться для хлопчика, майбутнього чоловіка”. Чоловіка вчать бути стриманим, але згодом, якщо в ньому ще залишаться живі якісь почуття, ця стриманість прокисне, згіркне і вирветься з надр підсвідомості нестриманістю, непоміркованістю, незнанням, де необхідно зупинитися.
І хлопчики засвоюють “мудрість” дорослих, яка говорить, що виражати себе в почуттях – нікуди не годиться, а носити маски, бути не тим, хто ти є, – це те, що потрібно. Головне, ти прикритий і ніхто не знає, який ти насправді, мало того, ти сам цього вже не знаєш.
Але кого хвилює, що при цьому ти йдеш все далі від себе, від свого центру, далеко на периферію розуму? Тепер, коли дорослий чоловік стресує через негаразди в сім’ї, особистому житті, на роботі, і найближчі люди зі співчуття, розуміючи, що щось вочевидь іде не так, питають, що з ним, у відповідь він гримає, грубить, відмахується, замикається в собі, не в змозі висловити, що з ним відбувається, пояснити те сум’яття почуттів, що призводить до хворобливості існування, у закритості звужуючи свідомість, не даючи ні жити, ні дихати. Компенсацією на таке задушливе, кепське, сумне внутрішнє існування і буде чоловіча невірність, чоловічі ревнощі, чоловіча самовпевненість.
Така закритість чоловіка на противагу недолугості жінки, яка не зважає на закони логіки і розвалює всі її побудови з льоту, вперто перекладаючи все на мову почуттів, дає чоловікові відчуття переваги. Тут панує послідовність і порядок. Бути стриманим у почуттях – означає для нього керувати почуттями, знайти над ними управу.
Тільки от лихо: немає ніякого ладу всередині чоловіка, який шукає жінку і водночас уникає її. Та й жінки не в злагоді з собою – вони шукають глибокого природного зв’язку з чоловіком, щоб розчинитися в ньому й народитися заново, але так і залишаються у своїх сподіваннях, задовольняючись утилітарністю.
Виразити свої почуття.
Секс та чоловік у своїх проявах
- Секс (A)
- Секс (Б)
- Статеве дозрівання
- Спалити себе у сексі
- Збожеволіти від жінки
- Мрія про особисте щастя
- Мари про секс
- Виразити свої почуття
- Чоловік вважає жінку недоступною
- Чоловік пригнічує жінку
- Сексуальне користолюбство
- Чоловіча збудливість
- Бути стурбованим сексом
- Дамський угодник
- Споживаючи несвідомо одне одного
- Вмілий гравець з жінками
- Нерівний шлюб
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.