Ідея про інших

Але головне, що при цьому ми невідоме для нас перекладаємо у відоме. Ми з незнайомця не робимо знайомого в повному розумінні цього слова, але, одержуючи враження у розмові з кимось або про когось, ми створюємо думку, яка спочатку обмежена і є упередженням. Це про нього ми спотикатимемося надалі, коли, ґрунтуючись на своїй думці, проектуватимемо на цю людину і розчаровуватимемося від того, що вона не виконує наші приховані бажання. А наші упередження обрізатимуть усі можливості зростання цієї людини в наших очах, кастровуючи її образ до дозволеного нами уявлення про цю людину, якою вона може бути.

Усі ідеї – це наші вкладення. Це необмежений рух нашого розуму, який створюватиме широту і масштаб нашого світосприйняття, народжуючи неповторне для нас світовідчуття, через яке ми і сприйматимемо себе та інших. Це світовідчуття повернеться як відображення і дозволить нам сприймати цей світ безстрашно, по-родинному, якщо ми не загрузли в інших до самозабуття.

У гонитві за образами інших, якими вони мають бути по відношенню до нас, ми забуваємо про своє існування, потрапляючи у важку форму залежності від оточення. І всі наші пристрасті, які ми здатні роздмухувати нескінченно, та нездужання, пов’язані з розчаруванням, – через ідею про інших та тотального контролю. А це не жарт, коли вся енергія повсякденності обертається, як настирлива муха, довкола кожного незрозуміло навіщо і чому. Але при цьому постачає інформацію не кращої якості, яка засмучує розум, псує кров, грає на нервах, не залишаючи ні розуму, ні енергії, ні зосередження власного духу, щоб придивитись у власне життя, не кажучи вже про те, щоб приступити з усією відповідальністю до її творення.

Незадоволеність і болючість сприйняття від зачепленості «я» переслідує людину, якщо кожному вона підсовує свою власну ідеологію в надії, що той із великим задоволенням підхопить таку розроблену в деталях, до дрібниць, рафіновану і очевидну за змістом концепцію. Але рано чи пізно він бачить руйнацію власних ідей там, де виражалося згоду і де, більше, людина ставав прапороносцем: він підхоплював сказане і йшов ідеологом, стаючи рупором оточення. Але це процес. Ідеолог, який запліднював думку, і той, хто її підхоплював, підходили у своєму симбіозі до такої ділянки своїх стосунків, де все згоряло у вогні їхніх претензій. І кожному було пред’явлено звинувачення та неслабкий рахунок за своє зганьблене життя, великий, накопичений рахунок до оплати.

Емоції розвитку:

• Усвідомлювати себе у контролі та зв’язку з іншими людьми
• Бачити себе в ментальному русі по відношенню до інших
• Як часто ви протягом дня думаєте про інших?
• Усвідомити якість мислення про інших
• Звернути увагу, якої ви думки про інших
• І усвідомити, якої ви думки про себе
• Це протиставлено іншим
• Коли ви серед людей – яка ваша основна тема спілкування?
• Яким чином розвертаєте інших себе обличчям?
• Чи ви повертаєтеся до них самі?
• Чи, щоб не розчаровуватись, стоїте до них спиною?
• Ваше світосприйняття
• Ваше світовідчуття
• Усвідомити себе повною мірою
• Бути у прийнятті себе
• Жити у дозволі
• Висловлювати себе
• Розслабитися
• Відпустити себе