Дамський угодник.
Скільки існує чоловіків, стільки існує і способів взаємодії з жінкою. А спілкуючись із багатьма жінками, такими різними, чоловік муситиме знайти шаблон-зразок або стати вправним у зваблювачем, дамським угодником.
Перед дамським угодником жінці важко встояти. Він поводиться з жінкою так, ніби вона єдина і неповторна. Його чарівність, харизма полягають у тому, що він не несе в собі наразі відбитків минулих стосунків – ні негативних, які могли б його напружити перед новим любовним досвідом, зробивши його ледь теплим у своїй закритості й самозахисті, який намагається уникнути наслідків нових розчарувань; ні позитивних, які б спонукали його порівнювати новий об’єкт для обожнювання зі старим коханням, із купою старих кохань або нести тягар розчарування першого кохання.
Дамський угодник – гравець, він виходить до кожної жінки знову, він любить жінок. І це неодмінна умова. Він відкритий і не боїться їх. Якщо у вас немає страху і ви відкриті, тоді ви інтуїтивні. Ви чуєте за межами слуху, ви чутливі й осягаєте всі приховані сподівання, підспудні бажання, заховані надії. Практично він знає жінку краще за неї саму. Дамський угодник, по суті, не має справи з его його коханої, з зумовленим і удаваним у ній – він відгукується на її серце і виводить на світло те головне, що в ній є. А те, що є, завжди глибше, цікавіше, красивіше, ширше за те, у що ми вдягаємося.
Жінка розквітає в обіймах такого чоловіка, вона оживає, тремтить від новизни. На відміну від лондонського професора фонетики Генрі Хіггінса* дамський угодник не виховує, не примушує. Його спонтанність, його відгук на жінку настільки живий, що він пробуджує її до життя, до сексу і кохання. І ця пишність сходить до певного моменту. На те він і дамський угодник. Розквіт стосунків досягає піку в самому чоловікові, і він негайно блякне – гру закінчено. Він тьмяніє, зникає магія і чарівність. Його усвідомленість закінчена, глухий кут. Поки він був природний – це було феєрично, поки він лікував і відроджував жінок до любові – це було мистецтво. Але він може бути таким чудовим тільки на такому відрізку шляху. А наступного відрізка у нього в сценарії немає. І так “дамський угодник”, одного разу усвідомивши це, намагається відродити до життя не тільки жінку, а й самого себе. Він бачить, що тільки з появою нової обраниці він оживає і починає виряджатися в пишні шати любові, виходячи у всьому блиску. Але тепер, коли його закоханість і турбота стосуються не тільки жінки, а й самого себе, його краса, харизма, стрімкість його потоку починають гаснути.
Це закінчується тим, що з розряду дамських догідників він рано чи пізно переходить у розряд вихолощених ловеласів, які шукають заступництва і гріються біля ніг старих дам, дещо роблячи і для них, надаючи їм інтимні послуги, стаючи собачкою-болонкою в їхніх руках для того, щоб не бути вигнаним.
Емоції розвитку:
- Усвідомлюючи своє ставлення до себе від моменту до моменту
- Спостерігаючи власну оціночність до прояву чоловічої обумовленості
- Відкриваючи для себе всі види насильства, примусу, вимоги, яким ви маєте бути чоловіком
- На негативне жіноче відображення з приводу ваших чоловічих достоїнств – медитувати
- Розглядати, як негативне чи позитивне відображення жінками видозмінює вас
- Розслабитися в жіночій присутності
- Піти від гостроти відображення
- Стати самим собою з жінками
- Поглибити усвідомленість
- Наповнитися і вилитися дружелюбністю
- Відпустити себе
*“Пігмаліон” (англ. Pygmalion: A Romance in Five Acts) – одна з найвідоміших п’єс Бернарда Шоу, написана 1912 року. Оригінальність, дотепність і демократичний дух п’єси, що відображала глибокі й гострі соціальні проблеми, забезпечили їй величезну популярність у багатьох країнах. Твір має успіх і в наші дні.
За сюжетом, лондонський професор фонетики Генрі Гіггінс уклав зі своїм приятелем, полковником Пікерінгом, парі. За умовами парі, Гіггінс повинен за шість місяців навчити вуличну квіткарку Елізу Дуліттл вимові, прийнятій у вищому суспільстві, і на світському прийомі зуміти представити її як герцогиню. Завдання непросте: дівчина виросла в нетрях, розмовляє грубим лондонським просторіччям кокні і, звісно, аж ніяк не вирізняється високою культурою поведінки та мовлення.
Секс та чоловік у своїх проявах
- Секс (A)
- Секс (Б)
- Статеве дозрівання
- Спалити себе у сексі
- Збожеволіти від жінки
- Мрія про особисте щастя
- Мари про секс
- Виразити свої почуття
- Чоловік вважає жінку недоступною
- Чоловік пригнічує жінку
- Сексуальне користолюбство
- Чоловіча збудливість
- Бути стурбованим сексом
- Дамський угодник
- Споживаючи несвідомо одне одного
- Вмілий гравець з жінками
- Нерівний шлюб
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.