Споживаючи несвідомо одне одного

Чоловік, який полює за увагою жінки, буде збуджений від одного передчуття, і він же буде натхненний жіночою увагою: вона для нього буде як повітря, він шукає своє відображення в очах жінки і, отримавши його, розквітає. Інші чоловіки, отримуючи дуже гостре віддзеркалення від жінки, починають боротьбу з цим віддзеркаленням, воно на них впливає запаморочливо, щоразу чіпляючи їх дуже глибоко, бо вони ніколи не сходилися з жінкою в єстві своєму, а, завжди захищаючись, намагалися брати над нею гору. І цей самий “психологічний верх”, у якому уявляється, як вони здобувають сексуальні перемоги над цими дурничками-жінками, є для них справжнісіньким низом.

Не ставши істинно дорослим, чоловік не стає сексуально зрілим, щоб його сприйняття стосунків не зазнавало психічного спотворення. Його внутрішнє спотворення змушує його безмірно захищатися від жінки, нападаючи на неї, водночас дико і шалено до неї прив’язуючись, вимагаючи від неї сліпого підпорядкування і вірності у вигляді абсолютної відданості. І навіть якщо його всім цим забезпечити, його закритий розум, загострений настороженістю і вдивлянням, продовжуватиме шматувати жіночий образ, намагаючись із ним розправитися зсередини. Він знаходитиме в жінках дедалі більше вад і негативності, намагатиметься очорнити їхній образ і в такий спосіб зломити свій внутрішній потяг до них, нехай не через кохання, а через ненависть, що дає змогу вилити свої почуття до жінки тільки під парами алкоголю. З цієї причини безліч чоловіків п’ють, саме це дає їм змогу бути не переламаними і пришибленими зсередини, а бути добрими, гуморними, цікавими співрозмовниками і чудовими коханцями. Але душевна хвороба від того, що він реально з жінкою не зустрічається, у нього не минає.

Жінка, своєю чергою, виконує своє уявлення про чоловіка, при цьому конкретно не враховуючи того реального чоловіка, який живе з нею. Вона через одного чоловіка, якого довелося зустріти і з яким відбулися серйозні стосунки, посилено намагається здійснити всі свої натхненні задуми, якими вона загорілася в ранній юності і до поточного моменту. Усе, що вона бачила, читала, чула, яким має бути чоловік, – усе це вона бажає отримати в одному флаконі від свого чоловіка. Танцюючи свій любовний танець, вона вимагає від нього, щоб він виконав усе те, що хоче вона. Не отримуючи підтвердження, що її обранець – це той, хто її гідний, вона приходить у сказ, влаштовуючи розп’яття своєму чоловікові. Зганяючи його з п’єдесталу, вона розтрощує його цілком, з кожним днем невтомно показуючи йому його негідність, його чоловічу неспроможність, перетворюючи на дим власні мрії про кохання і про жіноче щастя.

Споживаючи несвідомо одне одного, ми не можемо знайти одне в одному притулок.

Емоції розвитку:

• Усвідомлювати себе в інтимних стосунках
• Бачити, як змінює нас близькість з іншим
• Бачити початок – розквіт стосунків і нашу власну спрагу-проекцію, той бутон наших сподівань, який має розквітнути
• Бачити свою повсякденну образу, невдоволення, пов’язані з очікуванням чогось більшого для нас. Це має такий вагомий пріоритет, наче ми з кожним днем доводимо самому собі, що якщо він або вона для нас це зроблять, значить він або вона нас люблять.
• При цьому все, що було зроблено, не враховується, в очі не дивиться і не бачиться, шукається через іншого своє власне сприятливе відображення…
• Коли воно є – ми сліпо до нього прив’язуємося і вимагаємо ще й ще
• Коли відображення іншого нас відкидає, ми відштовхуємося, закриваємося від страху, воюємо, ненавидимо, захищаємося, хворіємо душею
• Ми ніколи не буваємо посередині
• Ростіть і поглиблюйте усвідомленість, щоб бути точно посередині – це просто означатиме, що і з іншим ви можете пам’ятати самого себе, ваш сон не безпробудний
• Відпустіть себе