Вимога

Через нездатність своєчасно висловлювати думки, почуття і бажання ми їх пригнічуємо або затаюємо, забуваючи про їхнє існування, будучи зайняті нагальним моментом. Але вони не забувають нас. Відкладені вбік, обділені увагою, вони повертаються в найбільш невідповідний момент у вигляді деструктивності, неадекватності. Іншому виставляється вимога.

Вимога – це гучно виражена обойма з невдоволення, роздратування, насильницькості; заміна для нас помилкової правомочності нібито на повноцінну правомочність, зі встановленими термінами виконання, без урахування того, кому цю вимогу пред’явлено.

Вимогливий тон – це приховане досі роздратування з прищепленим забарвленням беззастережності. Вимога – це ультиматум: коли всі очікувані терміни виконання вже нібито минули, тоді від вас вимагається тільки одне – беззастережне виконання виставленої вам вимоги. Ви і так виявляли божественне терпіння, а тепер маєте право вимагати.

Але ми повинні знати, як працює механізм вимоги. Спонтанна вимога – це те, що ви насправді пережили, виносили, і вона народжена без опори на розум вашою щирістю, ви й гадки не мали, що саме сьогодні покличете до відповіді того, про кого й не думали. У такій вимозі є тотальність, вона народжена з вашої цілісності та правомочності. Вимога, виношена в розумі, неправомочна, а отже, помилкова. Був упущений момент, коли ви були вимогою, і ви все це відкладали до кращих часів, коли у вас вистачить духу вимагати.

А втіхою слугувало те, що ви дуже терпляча людина. Ви не уникали, а проявляли шляхетність і терпіння. І раптом лунає вибух нетерпимості-вимоги, який жодним чином не стосується цього моменту, і це просто ваша неадекватність. Ви вивалилися у вимогу від нетримання, тепер вам не побачити і не почути іншого. З вашого боку це буде монолог без розуміння себе і врахування іншого. Та й інший, бачачи, як ви наїжджаєте, почне рефлексувати і показувати вам козячу морду. І ви знайдете себе таким, що не висловлює вимогу, а продовжує з’ясовувати стосунки в сварці.

Вимога – цілісна енергія, що точно відповідає моменту, але для цього ви маєте бути безпосередніми.

Виношена вимога – це мова обвинувачення, суддівська, прокурорська мова, що намагається зробити з нас, повноцінних і повноправних мешканців землі, будинку, громади, квартири, відчайдушних лиходіїв, які не виконують те, чого хочуть від нас інші, які водночас не вміють вчасно й доступно висловити свою думку в доброзичливій тональності. Завдяки такій тональності людські стосунки не набували б насильницького характеру, а несли б у собі те, що живить, підтримує і ростить їх, народжуючи в людині вдячність до іншого і готовність виконувати необхідне за першим же покликом. І тоді вона знаходить зростання нескінченної близькості та визнання, не сприймаючи себе та іншого як само собою зрозуміле.

Вимога – прояв нетерпимості до іншого, чинений тиск на нього, щоб домогтися того, чого ви хочете. Навіщо вимагати, якщо знаєте, що він вам відповість згодою? Виявляється, вимагаючи, людина одразу розуміє, що добровольця виконати її пропозицію вона не знайде. Неправомірність і закритість не дають змоги спокійно донести до іншого своє розуміння і переживання, щоб він перейнявся розумінням того, що відбувається, і зміг зробити все необхідне з повагою до себе та іншого.

А замість цього в руки береться хлист. Вимога – це хлист, ви берете його тому, що самі випробували його на собі і нічого іншого не вмієте через недобру обумовленість. Тому вимога – ваш психічний самозахист, щоб приховати внутрішню слабкість і невміння спілкуватися із собою та з іншими. І такий хибний прийом дозволяє справити дешеве враження вольової людини, яка сильна розумом і духом і знає, чого хоче. Водночас від страху каструється гідність і повага інших людей, оскільки відбувається підробка й обман у них же на очах.

Вимога – ваше власне свавілля в пошуках влади над іншими, щоб вони не могли викрити вас у неспроможності.

Емоції розвитку:

• Усвідомити застосування вимоги як механізму (для чого?)
• Чого ви намагаєтеся домогтися вимогою від іншого?
• Щоразу бачити мотив нової вимоги
• Чого ви уникаєте через вимогу?
• Як ховаєтеся через вимогу?
• Що емоційно відчуваєте, коли виношуєте вимогу, не в силах висловити її?
• Спостерігати, коли вашу вимогу виконано і коли ні
• Дивитися на свою здатність до самовираження або нездатність виразити себе без втручання в процес
• Жити в дозволі
• Бути в моменті
• Вростати в момент, зближуючись із собою
• Відпустити себе