Нещастя

Якщо у своєму уявленні, якими ми маємо бути і як маємо бути щасливими, ми створимо ідею фікс, то знайдемо себе у злості, незадоволенні, роздратуванні на себе від постійного напруження, що живемо не так, робимо все не так, маємо не такий вигляд, мучивши себе самодиверсією, намагаючись через покарання й незадоволення собою досягнути Евересту щастя, створюючи нестерпність власного існування, перетворюючись на невротика в компенсаційній надії, що таке тертя з самим собою розпалить незгасиме вогнище щастя. А насправді продовжуватимемо поглиблювати темряву несвідомого, звужуючи свідомість і сіючи насіння свого ж нещастя в майбутнє, розкладаючи себе болісним контролем, як усе має бути, не маючи змоги бачити те, що є.

Така закритість розуму не дає змоги перебувати в злагоді не тільки із собою, а й з іншими. А бажання втечі з власного пекла до інших набирає сили з кожним днем. Але самодиверсія на те й потрібна: поступово отруюючи життя собі, ми стаємо експертом з отруєння життя іншим. До всіх і до кожного в людини, яка вимагає для себе щастя від життя, є умови, якими вони мають бути, як мають дружити, любити, чинити, і ніколи це замовне уявлення не відповідає реальності того, що відбувається. У результаті – фрустрованість, туга, осколкові поранення самості, які не гояться і потребують компенсації, що загоює.

Щастя і нещастя – два боки однієї медалі. Через того, хто зробив нас щасливими, ми страждаємо, стаємо нещасними. Якщо людина не зробила нас щасливими, вона не зможе нас зробити і нещасними. Але ми ігноруємо цю подвійність нашого розуму. Ми обираємо щастя, задоволення, здоров’я і достаток, але відмовляємо у свідомому існуванні іншої частини, уникаючи її осмислення.

Достатньо однієї невеличкої неприємності чи біди, щоб ми почали ростити страх уникненням повторення пережитого. Деякі закриваються від життя нещастям, що сталося. Воно стає центром усього їхнього життя, і все життя, що залишилося, обертається навколо їхнього минулого. Відсталі від життя, вони підтримують своє життя тим, що трапилося в минулому, уникаючи зустрічі з сьогоденням, а те, що трапилося, є для цього підставою.

Деякі підбадьорюють себе нещастям. Виявляють таку мобілізацію енергії, яка в рутині життя не була проявлена, про такий життєвий енергозапас вони й самі не відали. Про таких кажуть, що вони життєстійкі люди.

Хоч би як ми ставилися до зворотного боку медалі, неприємностей, нещасть, що випали на нашу долю, усіх нас ріднить одне – уникнення того, що нам невідомо й неприємно, тим паче болісно. Але усвідомленість говорить протилежне: «Прийміть виклик, пройдіть через нього усвідомлено, з відкритими очима. Зробіть цю можливість сходинкою у вашому вертикальному розвитку. Ви здобудете. Це вам реально допоможе протягом вашого життєвого шляху».

Емоції розвитку:

• Усвідомлювати уникнення в разі ментального натяку на неприємність
• Усвідомити весь механізм уникнення і його захист
• Усвідомити всі види вподобань, бажання для себе сьогодні й у майбутньому
• Не придушувати й не обмежувати рух бажання
• Усвідомити власну настороженість у повсякденності, коли про нещастя говорять прямо чи опосередковано
• Увагу до того, що відбувається, і відображення в розумі, якщо розмова йде про неприємне і страшне для вас
• Усвідомте своє основне уникнення
• Усвідомте ваш основний страх; при його прояві медитуйте
• Дозвольте собі жити сповна
• Розслабтеся в собі
• Розширтеся у свідомості
• Відпустіть себе