Властолюбие – это страсть к власти. Любая страсть – это воспарение сексуальной энергии к самозабвению. Жага влади – це жага влади. Будь-яка пристрасть - це пробудження сексуальної енергії до самозабуття.

Жага влади – це жага влади. Будь-яка пристрасть – це пробудження сексуальної енергії до самозабуття. Самозабуття – це те, що робить людину п’яною у власній несвідомості. Не показуючи себе прямо, втрачаючи свою невинність, ми опиняємося безпорадними в оточенні інших людей. Порівняно з ними ми виявляємося нікчемними і, судячи по собі, починаємо боротьбу за виживання. Для цього створена ідея перфекціонізму, сенс якої полягає в незаперечності нашого існування.

Досягти цього можливо через досягнення в соціумі. Ці досягнення ми знаємо наперелік: великі гроші, які дадуть можливість жити на високому рівні. Високий рівень – значить помітний, середній рівень непомітний, він розчинений у масі. Потрібно піднятися в чомусь над середнім рівнем. Наступне – це стати помітним, пробитися до п’єдесталу слави. А це не так просто. За цей п’єдестал змагається багато хто, і методи боротьби не обмежені. Ви маєте володіти якимось особливим талантом, зміцнити його працездатністю і не оробеть у досягненні, коли вас почнуть пхати й щипати з усіх боків побратими по мистецтву. Ну й особливий соціальний присмак – це влада. Існує поширена думка, що абсолютна влада розбещує абсолютно. Влада не розбещує, потрібно подивитися, яким шляхом ви прийшли до неї, – що і кого на шляху довелося закласти, кого залишити позаду, кому помститися. А шлях до влади тернистий: усі кому не лінь стають перешкодою, їхнє его зачеплене, що якийсь недоумок намагається зайняти таку високу позицію і привласнити таку обширність. У прояві боротьби за владу всі стосовно вас занижують міру, тому що в прокрустове ложе влади вони мітять влізти самі, знаючи в цьому п’янкому драйві боротьби, що це точно їхній розмір, але не ваш.

Тому до влади так просто не прийти. Ви муситимете перекрутити енергію природи і стати владолюбцем, бажано не просто пристрасним, а божевільним, а ще ліпше – одержимим владою, аби не залишилося ні грама вільної енергії, яка б текла ще кудись, окрім божевільного бажання завоювання влади заради розширення себе самого. Бо влада піднімає людину над натовпом. Усі починають дивитися на вас від низу до верху, а ви, навпаки, зверху вниз. Ваше «я» може розширитися до неймовірних розмірів, головне, що ніхто не обмежує, яку пухлину «я» ви хочете отримати. І ви можете не відмовляти собі: влада – це надкомпенсація. Отримавши владу, ви будете мутовані цією владою, для чого ви так і викладалися, домагалися, зробили свій розум політичним, приживили, як мічуринець, і виростили стільки чужих вашій природі, вивернутих ідей. Ви породили, по суті, монстра, щоб завоювати цю владу будь-що-будь. І почнеться наступний етап боротьби для утримання її за будь-яку ціну, і ця боротьба неабияка. Але зате на таке породження, не зовсім етичне, існує надкомпенсація. Влада має особливість: вона компенсується і грошима, які самі вам принесуть, і пошаною, і славою, і всіма нечуваними можливостями, доступними при круто замішаній владі та володареві. Двір не тільки при царях і падишахах. Він скрізь, де є влада і гроші. Там, у кулуарах цього всевладного двору, вирішується багато чого незбагненного для обивателя, і на його захисті стоїть той, хто всюдисущий.

Така сама зменшена модель зі зменшеними проекціями панує скрізь, де в боротьбі бере участь людське его: чи то в домі, чи то на роботі, чи то з власною дитиною, чи то між жінкою та чоловіком, чи то з начальником, чи то суперником, чи то з власною дружиною, коханкою або подругою. Це перетягування каната в боротьбі за владу, володіння, у бажанні прибрати все до рук і запанувати над іншими, що зовсім не робить нас миролюбними, щирими і природними. Це робить нас політиками у власному житті, насильницькими по відношенню до себе та інших, змушує нескінченно придушувати свій власний страх і шукати самозабуття в хитрості, підступності, агресії, гніві, ревнощах, недовірі. Через владу шукається вседозволеність, коли ви розширюєте своє існування не через вертикальний розвиток і ріст, а через розростаюче древо бажання і вашого божевільного бачення, щоб ви могли йти, не відаючи, куди йдете, і тягнути туди інших, вигодовуючись соками самовдоволення від своєї влади над ними.

Емоції розвитку:

  • Усвідомлювати прагнення до підпорядкування ідеї в самому собі
  • Переслідування мети і пов’язані з метою проекції – переглядати
  • Спостерігати страх за себе та всі види тривоги
  • Пошук стратегії для вибудовування ситуації або переконання в потрібному для вас напрямку – супроводжувати увагою
  • Бажання підпорядкування, підзвітності – бачити:
    • Контроль, його посилення;
    • Непомірну гордість;
    • Вимогу до самого себе;
    • Вимогу до інших;
    • Контроль за стосунками;
    • Ревне стеження, хто до кого переметнувся;
    • Володіння людьми;
    • Суворість поводження в разі непослуху – в усе внести усвідомленість

Жага влади.

САМОПІЗНАННЯ

Навчання «Методу БУС»

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.

В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.