Незадоволеність

З незадоволеністю можна вчинити двома способами. Перше – придушити її, і тоді у свідомій частині ви нічого не чутимете й не знатимете про присутність у вашому житті незадоволеності, ви не будете різкі, категоричні, бо саме незадоволеність створює в характері гострі кути.

Або другий варіант – перебувати в неприйнятті своєї незадоволеності, яка є, власне, показником, що ви для себе ще не знайшли того способу життя, де стаєте самим собою, органічним, гармонійним із самим собою і з тим, що відбувається. Це свідчитиме про те, що ви не загубилися ні серед людей, ні в житті, а змогли виявити й розрізнити, застосувати до себе та свого життя через підвищення усвідомленості такі ключі, що з безлічі могли створити єдність індивідуальності та привести її до інтеграції.

Це й буде проявом розуму: через спостереження незадоволеності усвідомити її глибину й те, що в нас самих породжує незадоволеність. Вхопившись тільки за цю нитку, можна прийти до пробудження усвідомленості. Натомість ми беззастережно вимагаємо для себе задоволення на тлі розколу особистості та зростаючої несвідомості, а разом з нею незадоволеності. Ми невтомно вишукуємо для себе задоволення через необмежені можливості сучасного світу та особисті взаємовідносини і всі пристрасті, що є. Ми не сидимо склавши руки і продовжуємо їх нарощувати в спробі законним чи незаконним чином задовольнитися.

Але якщо ми будемо уважними, то виявимо одну й ту саму картину: за миттєвим задоволенням стоїть розпалена незадоволеність, ми очікуємо на чергову порцію якихось прийомів і задоволень, які могли б заткнути цю зяючу пащу. Уся винахідливість розуму поставлена на службу розтравленій незадоволеності. Але й це жодним чином не може заткнути голодну пащу самості людської, яка рано чи пізно призведе до пошуку такого ядрового самозабуття, завдяки якому можна було б зануритися нижче за рівень свідомого і прописатися там, щоб більше не чути, що в цьому житті ми «рилом не вийшли». І таким чином уникнути своєї незадоволеності.

Незадоволеність – це не прокляття. Це вірний промінь для осягнення самого себе і власної самореалізації.

Емоції розвитку:

• Усвідомлювати свою незадоволеність
• Залишатися незадоволеним, засвідчуючи при цьому себе та свої прояви
• Починаючи бачити все те, що незадоволеність змушує проявляти в житті
• Досліджуючи своє невдоволення собою на порівнянні себе з іншими
• Або невдоволення на розпаленому зарозумілості у спробі досягнення іншого бачення себе в очах інших
• Усвідомлювати пекучість незадоволеності як ознаку вимоги від себе великих звершень
• Не тонути в незадоволеності, а усвідомити й дозволити цій потенційній енергії бути трансформованою
• Розслабитися в самому собі
• Дозволити собі текти
• Жити в дозволі
• Відпустити себе