Ігнорування (за словником Даля) – не хотіти знати чогось, не визнавати, удавано заперечувати, навмисне не помічати, явно потурати, вимагаючи, щоб і інші не знали й не бачили; не відати.
Ігнорування – стан емоційної незадоволеності повсякденно – надасть особливу послугу її господареві. Він опиниться в процесі хронічного придушення своїх неугодних емоційних станів, втрачаючи раз у раз свою чутливість, свою суб’єктивність, можливість чути себе, а отже, можливість чути, відчувати і розуміти іншого.
У результаті вона опиниться у вузькій свідомості своїх вивірених почуттів, бажань і уявлень. Вона не тільки обмежена у власному русі, а й не дає змоги іншим бути собою та проявляти себе, як вони відчувають і розуміють, щоб міг відбутися глибший контакт, який приводить людей до душевної близькості й довіри, роблячи їхнє життя більш живим, насиченим і радісним. Без жвавості й трепетного обміну відображенням ми чахнемо й засихаємо в самих собі.
Людина, яка ігнорує свою незадоволеність, буде стурбована своїм обличчям перед іншими і постарається скроїти таку маску для свого квілого обличчя, щоб вона важила чимало. І це буде важка маска, завдання якої – ввести в оману інших щодо його емоційного здоров’я. Він постане щасливим, міцним, у нього все гаразд, усе тип-топ, і він задоволений по саме не хочу. Але от халепа, тепер це саме відображення, міцно зшите і збите, послужить контекстом для справжньої пригніченої, внутрішньої незадоволеності. І людина виявляє в собі особливий рід душевного нездужання: якщо подивитися об’єктивно, в житті начебто все й непогано, але внутрішньо все набуває якогось кепського відтінку, і зростає та поширюється душевна сухота.
А вже якщо ігнорувати душевний біль – це значить із нього не вибратися. Тепер усе найкраще, найздоровіше зовні заломлюватиметься в суб’єктивності хворобливою нестачею і безвідрадністю. Це схоже на те, як якби ви захворіли на стенокардію, або, в просторіччі, на грудну жабу: ви не можете видихнути, не можете роздихатися.
Ігноруючи мотив бажань, ми якраз і ростимо цю саму незадоволеність і потім її пригнічуємо. Не усвідомлюючи своїх бажань, ми не можемо бачити виконаність або невиконаність самого життя, щоб відчути вдячність і благоговіння перед цінністю свого власного життя або іншу його частину – розлади й неприязнь до того, що відбувається.
Ігноруючи мотив бажань, ми перебуваємо в нескінченній метушні з приводу і без, мало розуміючи, що нами рухає. Ми найменше цікавимося собою і самопізнанням. Нам здається, що це останнє, що нам потрібно в цьому житті. Це настільки непрактично і так неясно для нашого сприйняття, що жодної цінності для себе в цьому ми не бачимо. Обумовленою цінністю є мислення, а не бачення. Ви муситимете усвідомлювати й ростити усвідомленість, щоб, прокинувшись, знайти безцінне – самого себе.
Емоції розвитку:
- Елемент ігнорування – не проґавити
- Небажання знати, бачити, чути; спроби відвернутися – усвідомлювати й повертати себе до того, що відбувається
- Наслідування кого-небудь і чого-небудь – бачити в собі
- Вимога отримання чогось міцно бажаного для себе – бачити
- Ким ви хочете бути для родичів і людей вашого оточення?
- Ваш ідеал самого себе у вашому уявленні – не приховуйте від самого себе
- Ваші досягнення і заслуги, бажані вами в очах інших, – медитуйте
- Ваші устремління і висота їхнього польоту; випишіть себе, свій портрет в ідеалі та його устремління – медитуйте
- Дістаньте і розгорніть свою незадоволеність – випишіть для наочності
- Випишіть своє власне уявлення, що має статися, щоб ви впізнали задоволеність
- З чим або з ким пов’язана ваша задоволеність?
- Почніть балансувати між тим та іншим
- Знайдіть у собі точку опори в силу балансу
- І легко перевершите і те й інше
- І живіть так, як можете тільки ви: оригінально і самобутньо
Ігнорування.
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.