Жіночі марення про чоловіка

Саме тому на білому коні. Білий кінь уособлює знатність, багатство, силу, мужність і недоступність. Ця людина-символ не для кожного, не для кожної. Але кожна жінка плекає цю мрію, розв’язуючи свої особисті проблеми не наяву, а в мрії, здійснюючи її найшкідливішим і найдоступнішим для всякої ураженої жінки способом.

Цей принц на білому коні став вибитою десяткою в мріях-розрадах для кожної жінки, яка рятувала себе від самотності й порожнечі, у страху за себе вкриваючись цим символом, як пледом, намагаючись зігрітися вигадкою. Але вигадка створює міцну ідею-ідеал, піднімає планку наших уявлень усе вище й вище. Її завдання соціальне, психологічне, матеріальне, моральне, морально-етичне і лицемірне – підняти себе в очах інших. Якщо принц поруч, то жінка (як мінімум у контексті цього блискучого персонажа) – принцеса, а ще краще – королева. І ось вона вже піднеслася: вона у всіх, хто її знає, на виду і на слуху. Ще б пак, така удача – із Попелюшки в принцеси, причому найкоротшим шляхом.

Так дитяча казка перетворюється на мрію-путівник для біологічно дорослих, але психологічно інфантильних жінок, які перестають бачити реально себе і свої об’єктивні життєві можливості з чоловіками. Кожна жінка у своїй зумовленості вводить свої критерії, яким має відповідати її обранець. Недомірком вважатиме чоловіка невеликого зросту та жінка, яка шукає чоловіка високого: за її уявленням, тільки високий чоловік є взірцем мужності й тільки такий чоловік може відтінити її жіночність і тендітність у всій повноті. Вона очікує, що зможе в усьому на нього покластися, сховатися від негараздів за його широкою спиною, що він прийме всі удари життя на себе, захищаючи її своїми грудьми. Вона за ним буде як за кам’яною стіною. Такий романтичний флер присутній у всьому, коли ми хочемо ошукатися, замість того щоб побачити чоловіка таким, яким він є, і розглянути, чи здатний він на те, що ми на нього проектуємо. Зустрічаючись потім із реальністю, ми не можемо збагнути, чому в нас із мужиками так нескладно виходить.

Ми поспішаємо швиденько звільнитися від себе і якомога інтимніше злитися з чоловіком, всерйоз ототожнюючись із тим, що відбувається. Ну а коли всерйоз – це діагноз, тоді це важко і надовго. Жінка, будучи дружиною, повною мірою поспішає його запевнити в цьому, здійснюючи не тільки свої уявлення про те, хто такі дружина для чоловіка і чоловік для своєї дружини, а й уявлення своїх батьків, бабусь-дідусів і всіх родичів заодно.

З цього мало що хорошого виходить. Однак тих, кого це зупиняє, менше не стає. Постійно виховуючи й перевиховуючи одне одного повчальним тоном, вимагаючи від іншого, щоб він був тим, ким ми хочемо його бачити, ми втрачаємо ту красу, грацію, чарівність безпосередності, що дали нам змогу зустрітися. Щоб надати нашим уявленням про самого себе більше значущості, ми насамперед закладаємо наше набуте багатство, шукаючи свою гідність у тому, як краще вичинити видимість добробуту, з’їжджаючи в колію посередності, зневіри, незадоволеності, занурюючись у контроль за звичним сном наших уявлень. При цьому живий трепетний паросток нашої усвідомленості пробитися не може, зате з лишком зростає обмеження того, з ким ми мали намір жити в любові.

Емоції розвитку:

• Усвідомлювати свої мрії-мрії наяву
• Бачити, як проекція входить у життя і закриває цінність того, що є
• До того, що є, ми перестаємо бути чутливими
• Наша схильність починає відрізнятися тим, що нас більше цікавить далеке завтра
• Що далі, то краще. Тоді незмірно більше самообману ми можемо вмістити в цю ділянку часу між минулим і майбутнім
• Будучи відсутніми зараз, ми не зможемо бути адекватними. Ми завжди будемо вигадувати дійсність
• І не тільки вигадувати, а й переінакшувати її як нам вигідно
• Ми будемо спритними. Так і повинно бути, коли ми залишаємося глухі і сліпі, втрачаючи себе і природну благодать
• Залишайтеся із собою. Розглядайте все, що представляє вам життя
• Не обмежуйте розуміння
• Будьте відкритими
• Осягайте смак відкритості та свободи
• Розслабляйтеся
• Відпустіть себе