Значимість і важливість слів

І всі людські чвари – це битва за слова, які, досягнувши нашого осмислення, викликають у нас гнів, досаду, ненависть або, навпаки, радість, любов і захоплення, якщо надають життєвості нашим почуттям.

Сократ говорив, що від двох-трьох слів люди і падали, і піднімалися. Така сила слова, його значення і значущості в нашому осмисленні того, що відбувається! Почувши слово, яке для нас прозвучало образливо, ми готові порвати стосунки назавжди або роками не розмовляти, ігноруючи людину і показуючи всім своїм виглядом після закінчення великого часу, що стосунки з нею неприпустимі для нас. А носити пам’ять про цей інцидент, про те, як вона це сказала, злитися і ненавидіти через роки, мати незагоєну рану і плекати отруту всередині себе самого, плекаючи в мріях надію одного разу розрахуватися з кривдником, – це допустимо. І не вирвати з себе цей отруйний зуб із глибоким корінням, який жадає помсти і переслідує нас цим бажанням навіть уві сні. Усі ці роки ми тішимо себе внутрішніми діалогами не менш кепськими і монологами не менш пекучими, які випльовуємо в обличчя тому, хто сказав нам ТАКЕ СЛОВО.

Річ не в слові, а в смислі, що відбивається в нас; у нашому характері, умінні спілкуватися і розумінні, яке не може бути зумовлене. І людина, яка погано відгукується про вас, – ваш друг. Саме в цей момент ви повинні будете пам’ятати про дружбу. Наступної миті вона може говорити про вас співуче, але тепер ви знаєте, що і той, і інший бік – лицемірний і безсторонній – притаманні всім людським стосункам. І вам вирішувати: чи рвати стосунки за першої ж стріли, пущеної у ваше “я”, чи проходити через усі протиріччя взаємин, як у дружбі, так і в коханні, як на службі, так і вдома. Нам усе життя потрібно буде вчитися мати погляд, який іде за слова і проникає в суть того, що відбувається.

Слово, його насичення, його натиск, – це спроба однієї людини донести іншій цілісність переживання чи пережитого. Це ніколи не вдається, бо людська цілісність – це велич, а виражальні засоби обмежені. І слово – це спроба вийти за обмеження. Тому за слово береться мистецтво, всіма виразними засобами воно намагається надати слову такого ограновування, яке б зворушувало і пробуджувало в людині її людяність. Але й тут, скільки не намагається людина в мистецтві донести своє бачення, натхненна надією на розуміння глядача, – глядачеві подобається або не подобається, або він залишається байдужим, але ніколи режисерський задум повною мірою не доходить до глядача. Як і задум художника, письменника, поета, того, хто працював зі словом.

Будь-які слова – обмежені. Не обмежена лише сама людина.

Емоції розвитку:

• Усвідомлюємо, як надаємо значення сказаним словам
• Як застрягаємо на сказаному нам слові
• Особливо приділяємо увагу словам, які нами не зварюються
• Як ми розщеплюємося на двозначності слів, щоб розцінити те, що відбувається
• Розцінити те, що відбувається, надати йому потрібного значення з урахуванням нашого психологічного налаштування – ми готові радіти або розлютитися
• Усвідомлюйте те, що відбувається, коли говорите
• Усвідомлюйте те, що відбувається, коли говорять
• Залишайтеся собою, спостерігайте
• Подивіться, як ви користуєтеся словом
• Чи легке ваше самовираження?
• Розслабтеся в мовленні
• Дозвольте відображати
• Відпустіть себе