Недоразумение. Непорозуміння. Misunderstanding

 Непорозуміння

Непорозумінь ми не побачимо ні у світі мінералів, ні у світі рослин, ні у світі тварин і птахів, там усі непорозуміння перемагає сила, вправність. І тільки людина виявляє у стосунках непорозуміння, що змушує її бути незадоволеною собою або іншими. Наше домагання на всеохоплююче розуміння не спрацьовує, ми хапаємося за слова, сподіваючись і покладаючись на те, що в них і міститься істинний сенс сказаного, розуміючи сказане буквально, без урахування цілісності й особистості самого промовця. Це і породжує непорозуміння на кожному кроці.

Кожен із нас, намагаючись передати сенс того, що відбувається, вживає загальновідомі слова у своєму власному ключі, розфарбовуючи все зсередини своїм ставленням, водночас щось пригнічуючи, маскуючи, відводячи погляд від головного, від того, що нас турбує, злить, до чого ми маємо прямий стосунок. Але людина змушена поводитися по-світському, вона не може висловлювати те, що відчуває насправді, і показує тільки те, чого від неї чекають, відмахуючись у такий спосіб від того, що відбувається, або руйнуючи сподівання іншого на бажану відповідь. І непорозуміння є тим мінімумом у спілкуванні, який дає змогу нам усім мати на увазі одне, а говорити інше, підтримувати те, чого б не хотів, і відштовхувати те, що хотів би підтримати.

Людина дуже суперечлива за натурою. А природа її протиріччя пов’язана з тим, що розумово вона може розуміти, тільки розділяючи. Те, що вона говорить, і те, що має на увазі, – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці, водночас вона може й не підозрювати про це через ототожнення. А той, хто слухає все це, перебуває у своєму ментальному потоці і думає, сподівається, бажає. Він буде чути тільки те, що йому відомо, у чому він зацікавлений і до чого звернена його увага. Розбіжності, які внаслідок такої несинхронності виникають між нами повсюдно, ми делікатно називаємо непорозумінням, пом’якшуючи те, що відбувається, вважаючи його випадковістю.

Але це не випадковість. Для розуміння іншого необхідно розуміти насамперед себе, а отже, чути своє власне говоріння, його мотив, те, заради чого ми почали цю розмовну подорож. Поки що ця розкіш залишається недосяжною через те, що немає вертикального розвитку. І ми можемо бути спокійні, поки не знаємо, що говориться насправді і що мається на увазі.

Емоції розвитку:

  • Бути в присутності, коли говоримо самі
  • Бути в присутності, коли говорить інший
  • Не звужуємо свідомість, слухаємо відкрито без обмеження – стаємо слухом
  • Усі види відображення, що відбуваються до і після знаменної зустрічі, – усвідомлюємо
  • Усвідомлюємо, що притаманне нашому говорінню, що воно несе іншому
  • Усвідомлюємо, що інший говорить нам, і що ми отримуємо
  • Ми можемо усвідомити істинність того, що відбувається, у прийнятті
  • Це прийняття створює розслабленість через примирення всіх частин, і тоді те, що відбувається, є єдністю
  • Усвідомлюйте
  • Живіть у дозволі
  • Любіть і будьте коханими
  • Живіть інтенсивно
  • Дозвольте собі текти
  • Відпустіть себе

САМОПІЗНАННЯ

Навчання «Методу БУС»

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.

В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.

 Непорозуміння