Талант у спілкуванні

Але бажання спілкування слугує приманкою у спробі втекти від себе, від своєї посередності та пов’язаної з нею нудьги, туги власного безрадісного існування і спробою знайти притулок в інших або з іншими, де радість і веселощі існують повсюдно. У надії, що там і настане те саме довгоочікуване свято.

Але сумна людина навіть на найвеселішому святі залишається сумовитою, тільки тепер вона своє обличчя ховає під маскою веселощів і радості. Так ми стаємо конформними, намагаючись, але не маючи цього в собі, підстрибнути і дотягнутися до тих, хто нам так сподобався, сподобався, у чиїй присутності ми для себе стаємо легшими, невагомішими, чия присутність виліковує нас від самих себе. Так ми стаємо соціальними, розпочинаючи власний і водночас суспільний розвиток, що має нам дати змогу плавно вписатися в соціум і набути одночасно як одноосібної, так і суспільної свідомості.

Набуття розтягнеться на все життя, але це тільки говорить про те, що розвиток має тривати впродовж усього нашого життя. Але розширення нашого маленького особистого життя до суспільного – це величезний прогрес, не кажучи вже про розширення власного життя до медитації, що знімає все запозичене, як добропридбане, так і руйнівне, перетворюючи індивідуальність на заново народжений чистий аркуш, щоб тепер нарешті він здійснився так, як йому на роду було написано.

Спілкування ускладнене, якщо втрачена безпосередність. Ми перестаємо бути природними, нам наша природа здається простою і непривабливою для нас самих і нашого оточення. Тоді ми починаємо робити внесок у наше фізичне тіло, яке має набути такої статі, щоб не залишити байдужими інших і справити на них ломове враження, щоб вони спалахнули до нас інтересом.

Або стати ексцентричними, щоб шокувати й епатувати інших, не залишаючи їх байдужими: нехай із презирливо-відстовбурченою губою, але саме про нас вони говорять, не випускаючи з уваги.

Або шукати себе в знанні. Стати таким ментально-досвідченим: що не слово – то начитаність, що не слово – то ерудованість. Щоправда, за такого знання вам важко буде бачити себе, тим паче чути іншого. І ще варіант: стати багатим, відомим, піднятися на вершину піраміди влади і прославитися.

Тільки от невдача – при всьому при цьому ви будете забезпечені спілкуванням сповна, тільки навряд чи вам це буде в радість.

Емоції розвитку:

• Усвідомити свій спосіб спілкування
• Чи є примус у вашому спілкуванні?
• Чи жадаєте ви особливої позначки від інших?
• Як ви реагуєте на комплементи?
• Вас комплімент надихає?
• Заперечення вас засмучує?
• Що ви чекаєте від спілкування?
• Чи є мотив у вашому спілкуванні?
• Вам легко із самим собою?
• Вам легко з іншими?
• Як ви хочете бути представлені в очах інших людей?
• Ким ви хочете бути для них?
• Ви коли-небудь залишалися самим собою?
• Бути самим собою – це важко?
• Як ви градуєте інших?
• Перед ким ви розшаркуєтеся більше?
• Перед ким ви обличчя робите відмороженим?
• Розслабитися в самому собі
• Включатися тотально в те, що відбувається
• Дозволити собі текти
• Відпустити себе