Мінливість наших облич

Щойно ми починаємо усвідомлювати себе, починаємо перейматися: хто ми і які ми у власних очах та очах інших людей? Поставивши собі запитання “Хто ми?”, ми впадаємо в крайнє збентеження, бо, виявляється, не знаємо цього, та й не можемо знати. Для цього і дається життя: ми сюди прийшли не за визначеннями, а щоб пройти все життя і зустрітися із собою.

Тільки зустріч із самим собою гарантує нам зустріч з іншими, а в іншому разі в нас буде купа неприємностей. І ця зустріч починається з того, що завдяки мисленню та багатій уяві ми проектуємо цей світ до найдрібніших подробиць. І коли ми отримуємо власне відображення від інших, воно не відповідає нашому уявленню і ранить нас.

Знаючи це, ми рано засвоюємо, що маємо захищати своє обличчя, граючись ним як тільки можемо. І ця маніпуляція, пов’язана зі страхом за своє обличчя, послужить нам вірну службу. Вона дає нам можливість легкого поводження з собою та іншими і водночас дарує самозабуття щодо того, якими ми є насправді. При цьому все несуттєве стане суттєвим, а все суттєве, правильніше сказати, сутнісне, для нас перестане існувати, у цей бік ми більше не подивимося. У нас з’являться інші клопоти – ми почнемо становлення, а у зв’язку з цим вистачатиме турбот. І одна з них, основна, – це захист. Ми почнемо жадібне спрямування у зовнішній світ. Ми повинні прописатися, знайти своє місце в ньому, знайти зв’язок з його мешканцями і при цьому відчувати комфорт і благополуччя.

Завдання не з легких, не всім воно під силу. Але ті, хто з ним справляються, задають тон іншим. Вони лідирують у соціальній ієрархії, а інші пристосовуються і вчаться у них їхньої тямущості та хватці. І звісно, нікому немає діла до вашого справжнього обличчя; для обізнаної людини це остання справа – поцікавитися вашою справжністю. Зазвичай ми цікавимося людиною, яка може розрядити наше внутрішнє напруження і захопити нас за собою. Таке відволікання від самого себе приносить нам розрядку і дає змогу надалі ще жвавіше шукати свій інтерес на стороні.

Емоції розвитку:

• Усвідомлюємо себе і власну рухливість обличчя
• У рухливості усвідомлюємо зміну переживань
• У переживанні усвідомлюємо страх за власне обличчя
• І що ми готові зробити, щоб його захистити
• Наша образа, злість, заздрість, підступність – це захист нашого обличчя
• Наше збентеження, сором’язливість, ненависть, опір – це захист нашого обличчя
• Занепокоєння, необачність, вимогливість, неприязнь – це захист нашого обличчя
• Незахист нашого обличчя – це усвідомленість, яка, як штурман, як путівна зірка, дає змогу пройти життям неушкодженим