Гострий слух на слова – таке загострене сприйняття потрібне, щоб убачати в сказаному образливий і принизливий для себе сенс. Це необхідно тому, хто має гарячу готовність спалахувати від сказаного. Його запальність згодом дає змогу вивільнити готовність образитися, розізлитися на того, хто сказав такі слова, різкі за змістом, і спричинив у ньому атакуючу агресію або відхід з “арени стосунків” у стані пригніченості, щоб відсидітися, зализати рани, але ще з більшою недовірою та закритістю ставитися до інших, ще більш загостренуючись, вслухаючись у сказане та дедалі більше знаходячи в такому віддзеркаленні образливі для себе слова й характеристики.
Начебто стоїш перед кривим дзеркалом, і воно так і норовить поглумитися над тобою, над тим символом і смислом, що для тебе найдорожче на світі.
Але справа не в символах і смислах, а в нашій настороженій закритості розуму, його готовності захищати себе від усього сказаного, якщо тільки тінь торкнулася ідеї про себе. Так видається сила і принциповість. Насправді це пригніченість і неможливість усвідомлювати себе в присутності іншого. Захищаючи себе тим, що одразу ж створюється ставлення до сказаного, не дослуховуючи і не залишаючи собі можливості зрозуміти, що малося на увазі, сказане негайно випльовується і бумерангом летить у голову того, хто це сказав, або йде відсиджуватися в буферну зону, щоб придушити образливий сенс сказаного. Така довіра словам без розуміння істинного сенсу того, що відбувається, створює щоразу картину-міраж, і ми бачимо в тому, що відбувається, те, що хочемо бачити, і чуємо те, що хочемо або, навпаки, не хочемо чути. У всіх у нас вузька спеціалізація – заломлювати в собі побачене і почуте.
У всьому цьому існує прихований від нас мотив: чи хочемо ми перебувати в дружбі й любові, чи для нас найкращий полігон – це поле бою, де ми знаходимо великі можливості для укриття себе. Чуючи буквально сказане, страждаючи від того, як це брутально звучить, як воно б’є вщент, як шокує, як епатує, та ж сама людина з іще більшим задоволенням розправляється з іншим жорстким словом, що напружує, дряпає, залишаючи рани, намагаючись такою розправою провчити людину, щоб вона не робила того, що їй самій так боляче.
Тому й кажуть, що від сказаного слова і падали, і піднімалися люди. Що ми робимо одне з одним – кожен має це усвідомити. І тоді його життя повністю зміниться.
Емоції розвитку:
- Усвідомлювати сказане і пам’ятати себе при цьому
- Бачити, як сказане відбивається в іншій людині і як побачене відбивається у вас
- Бачити, коли ви робите наголос на певних словах, а разом із цим – на певному сенсі сказаного
- Усвідомлювати, як сказане починає вас хвилювати, збуджувати, наводячи розум на бажане
- Усвідомлювати, як сказане починає вас турбувати, змушуючи розум застрявати на темі, якою ви перейнялися
- Залишатися з тим, що має місце в голові, у ваших почуттях, відчуттях до того часу, коли це саме не залишить вас
- Усвідомлювати всі свої власні значення і стосунки, які ви надаєте словам
- Розслабитися в самому собі
- Дозволити собі текти
- Відпустити себе
- Виходити за межі слів
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
Гострий слух на слова