Спілкування створює комунікативний зв’язок нас з усією спільнотою людей. З цього великого зв’язку за потребою, зобов’язаннями і потребою, ми виділимо те спілкування, якому ми віддамо перевагу перед будь-яким іншим, тому що воно робить для нас те, що виміряти неможливо. Така цінність у спілкуванні піднімає нас і наш погляд на те, що відбувається, виводить його з мілководдя на глибину, надаючи самому спілкуванню і післясмаку, що залишився, ні з чим незрівнянну солодкість.
Спілкування, де ми недоброзичливі, навіть не можна назвати спілкуванням. Сама недоброзичливість і пов’язана з нею закритість руйнуватимуть можливості подальшої комунікативності, продовжуючи налаштовувати себе та іншого на хибний тон, де один іншого не в змозі почути, де кожен чує свою опальність у тоні іншого і починає із захисту або нападу.
Спілкування – це психічне і соціальне здоров’я. Спілкування – це наша безпосередність і виразність, де енергія за своєю сутністю зливається з енергією іншого і має приносити насолоду. Нам важко спілкуватися, якщо ми чуємо своє власне приниження. Ми всередині прибиті й розіп’яті самим собою, і наше психоемоційне самопочуття при дзеркалі іншого в’яне на корені, ми не в змозі самовиражатися, боячись видати себе з головою, а й у голосі немає звучання, бо голос наповнюємо ми самі. Тож і слухати нас іншому не особливо до снаги, а тим паче прислухатися і почути, про що ми говоримо. Рятує механічність, самозавод у спілкуванні на ґрунті обумовленості.
Формально говоримо, формально відповідаємо, але видимість спілкування дотримана. Така або лицемірна форма спілкування нікого не живить, але заповнює простір життя. Ми можемо прив’язуватися до спілкування і мліти в його передчутті, сподіваючись, що спілкування задасть новий ритм нашому життю, струснувши нас від сну. Або навпаки, починаємо тьмяніти у власних очах від спілкування з іншим. На тлі нас ми як у кривому дзеркалі бачимо іншого і красивим, і розумним, і бравим молодцем, і таким успішним, а себе на тлі такого контексту нещасним, зморщеним і знедоленим. Після такої кривизни ми навряд чи когось незабаром побажаємо побачити поруч. Такий ефект від порівняння, який ми отримуємо, свідчить про наше внутрішнє розщеплення і ту самодиверсію, яку ми розгортаємо всередині себе самого, сподіваючись домогтися успішності, зігнобивши себе самого.
Емоції розвитку:
- Усвідомити себе в спілкуванні з іншим або іншими
- Почніть зі спілкування, в якому ви не зацікавлені
- Там, де не закладається наш інтерес, легше дивитися на себе та іншого
- Не обмежуйте побачене ставленням і не пригнічуйте оцінкою
- Усвідомте, як на вас діє сама ідея про те, як ви маєте спілкуватися або з вами
- Усвідомлюйте від моменту до моменту мотив свого спілкування з іншими, що ви чекаєте для себе від такого спілкування
- І що з вами відбувається, якщо замовленого варіанту ви не отримуєте
- Усвідомлювати розчарованість: як вона відбувається і як забарвлює вас і те, що відбувається
- Як змінює вас по відношенню до того, хто вас не зміг задовольнити
- Живіть усвідомлено в кожній миті
- Спостерігач зміцніє, і все стане природно-невимушеним і прозорим
- Розслабитися
- Дозволити собі текти
- Відпустити себе
САМОПІЗНАННЯ
Навчання «Методу БУС»
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БОН, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.