Задуха контролю виникає тоді, коли людина стає глибоко стурбованою, тривожною, коли її розум постійно збуджений через передчуття небезпеки, що нібито надходить із зовнішнього світу. Вона починає відчувати душевну задуху — тиск від постійного контролю.
Контроль — це постійне звуження свідомості та зосередженість на собі. Це егоцентрична, невротична діяльність, яка змушує людину втрачати природність та легкість у поводженні з собою. Вона втрачає себе, стаючи одержимою зовнішнім світом.
Ця одержимість може стати настільки тотальною, що призводить до божевілля, до параної.
Параноя — це повна одержимість зовнішнім світом. Така людина сприймає реальність як загрозливу. Вона постійно відчуває, ніби навколо неї небезпека. Їй ніхто не загрожує, її ніхто не переслідує, але вона відчуває кожен звук, кожен рух як потенційну небезпеку. Хтось зашурхотів, зателефонував, пройшов поруч — і вона вже в страху, з маниакальним відчуттям переслідування.
Це відбувається через сильне ототожнення себе з тілом і розумом. Усі ми по-різному ототожнюємо себе з тілом-розумом, і це залежить від умов нашого народження, виховання, атмосфери в родині, того, де ми живемо, навчаємося, працюємо. Ці умови формують нас: або ми стаємо стиснутими, як пружина, в страху та напрузі, або вільними й розслабленими.
Якщо в домі є любов, якщо батьки дивляться на дитину з любов’ю, вона отримує «аванс» на все життя — усвідомлення того, що таке любов. Така дитина має велику внутрішню свободу, вона не зосереджена надмірно на собі. Без любові ми мимоволі стискаємося всередині, звужуємо свідомість і ототожнюємося з тілом-розумом. Якщо ж ми отримуємо «еліксир» любові — це дозволяє нам зберегти природність, відчуття свободи.
Від батьків дитина переймає сприйняття життя — радісне чи сумне. Якщо вони живуть із радістю, з відкритим серцем — це передається. Якщо ж дитина чує лише нарікання, бачить злість, агресію, заздрість — її свідомість стискається, формується контроль.
Контроль — це спроба жити певним, зрозумілим лише для нас способом, у якому ми намагаємося контролювати все навколо, бо відчуваємо себе в небезпеці. Наш розум усюди вбачає загрозу — здається, нас не люблять, не приймають, відкидають.
У підсумку ми починаємо відчувати слабкість. Ховаючи її від себе та від інших, ми прагнемо стати кимось іншим — не тим, ким є. Так ми все далі відходимо від себе справжнього, втрачаємо себе, і занурюємося в задушливий простір контролю, на периферію власної свідомості.
____
Задуха контролю
Книга №1. Розділ №3.
Людина та Життя.
Путівник самопізнання
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості