Проблеми.
Ми не називаємо щось «проблемою», поки не починаємо чинити опір тому, що відбувається, і не уникаємо саме того, що вимагає нашої уваги — а отже, й розуміння того, як діяти у конкретних обставинах. Наше життя, взаємини з людьми, взаємодія з усім, що нас оточує, щомиті створюють нові комбінації. Іноді саме ці комбінації ми й називаємо проблемами, вважаючи, що щось із того, що зараз перед нашими очима, стало перешкодою для звичного перебігу подій.
Звичне й передбачуване життя добре нам відоме. У ньому ми можемо діяти з заплющеними очима — без справжньої присутності, автоматично.
А те, що вибухає в нашій психологічній зоні комфорту та руйнує милу серцю передбачуваність — ми й називаємо проблемою. Розум прагне логіки, йому комфортно, коли все піддається впорядкуванню й нічого не порушує знайомий порядок. Тоді він може залишатися спокійним і плисти в ритмі, що заспокоює, як колискова.
Але життя щоразу вимагає нашої уваги та включеності, щоб ми могли вирішувати завдання в моменті, не клеймуючи їх словом «проблема».
Бажаючи уникнути того, що потребує вирішення, людина від самого слова «проблема» може впасти в заціпеніння або ж почати драматизувати, розповідаючи всім про те, яке важке випробування на неї звалилося — замість того, щоб просто розв’язати ситуацію.
Такі моменти потребують нашої живої участі, щирої присутності, щоб пройти крізь виклик і звільнити свій подальший шлях. Через участь ми навчаємось, зростаємо, не накопичуючи в собі «проблем», які пізніше проявляться у вигляді страхів, тривог або психологічної скутості. Уникаючи та пригнічуючи виклики, людина поступово доходить до стану, коли здається, що її життя складається лише з проблем. У неї формується закритість розуму, яка заважає дорослішати, брати відповідальність і вирішувати власне життя.
Але коли ми починаємо усвідомлювати й вирішувати все, що зустрічаємо на своєму шляху — від моменту до моменту — ми поступово здобуваємо довіру до себе. І тоді, навіть коли життя повертає у, здавалося б, незрозумлому напрямку, ми не називаємо це проблемою. Ми бачимо рух життя й відповідаємо на нього відповідно до реальності моменту.
____
Проблеми
Книга №1. Розділ №3.
Людина та Життя.
Людина та Життя
Путівник самопізнання
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості