Безвихідь – стан внутрішньої темряви та неможливість рухатися далі.
Здебільшого, кожен з нас дуже сподівається на сповненість свого життя. У його сповненість ми включаємо, крім здоров’я, про яке навіть не замислюємося, коли воно є, і надію на велику пристрасну любов, на те, що ми будемо прийняті та визнані іншими людьми, займемо відповідне соціальне становище, будемо багаті, розумні, шановані тощо.
Ми бажаємо для себе тільки найкращого, маючи в ідеалі уявлення про те, як це має бути. Але якщо з часом ми лише граємо в розумі з усім цим, але нічого не виконуємо, а просто замовляємо, при цьому палець об палець не вдаряючи… Справа в тому, що зовнішнє життя вимагатиме нас самих – воно вимагає людину, цілком включену в те, чого вона бажає досягти. Якщо ми хочемо чогось досягти в соціумі, ми не можемо залежуватися на дивані. Ми повинні бути включені в соціум і втілювати бажане в життя день у день. Ми повинні працювати над собою, повинні отримати певну освіту, що дозволяє зробити кар’єру і досягати тих вершин, які соціум може дати людині сучасного розвитку.
І коли людина, не позбавлена амбіцій, марнославства, честолюбства, загравшись із самою собою, не має наміру діяти, а тільки мріє, жадає, розпалюючи себе в пристрасті та надії, то в якийсь момент вона починає розуміти, що нічого з очікуваного у неї не виконується. Вона бачить це як свою неспроможність. Їй рано чи пізно, як би вона не тікала у своїх думках від дійсності, відкривається неспроможність власних ідей. І її уявлення про себе зазнають краху, тому що проявляється вся невідповідність дійсності бажаному. І тоді навалюється безвихідь – стан внутрішньої темряви та неможливість рухатися далі. Вона не знає, куди йти і що робити – її картковий будиночок розвалився на очах. Все, що вона будувала в розумі, всі її уявлення, всі види самообману, все, у що вона вбиралася, зотліло в одну мить.
Якщо ми залишаємося лише з надією на сповненість життя, нічого не роблячи при цьому, в який ментальний одяг ми б не вбиралися, одного разу, в один момент, реальність нам стає відома. Нехай ми тікали від неї у своїх мріях, не дивилися на життєві факти, але одного разу це відбувається – виникли якісь обставини, щось послужило причиною, і реальність відкривається нам.
Навіть якщо ми щось будуємо в мріях, у нас має бути основа для цього, має бути фундамент, прив’язаний до нашого реального життя, завдяки якому ми можемо втілювати намічене, роблячи все, що залежить від нас. У будь-якому випадку, за нас ніхто цього не зробить. Інакше, рано чи пізно ми можемо зануритися в стан безвиході, тому що самообман не може тривати вічно, і за все, що ми розігруємо в розумі, доводиться жорстоко платити.
У самопізнанні нам обов’язково відкриється, що за все, що ми розігруємо у власному розумі, ми платимо непомірно. Дізнавшись це, нам більше не знадобиться обманювати себе і, по суті, інших.
____
Безвихідь
Книга №1. Розділ №3.
Людина та Життя.
Людина та Життя
Путівник самопізнання
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості