Жіноча моторність у стосунках: як не втратити щирість, не використовувати дитину та будувати любов без подвійного дна.

Жіноча моторність.   

Питання:
Я зустрічаюся з чоловіком, ми любимо одне одного і збираємось одружитися. У нього є семирічний син від першого шлюбу. Мати хлопчика знову заміжня, вони періодично бачаться з сином. Кожного разу, коли ми йдемо кудись утрьох — я, мій коханий і його син — я намагаюся якось розговорити дитину. Але відчуваю, що мої слова звучать приторно й нещиро, хоча зазвичай я легко знаходжу спільну мову з дітьми. Дитина не йде на контакт, а для мене дуже важливо зблизитися з ним, адже незабаром нам доведеться жити разом. Як налагодити хороші стосунки з хлопчиком?

Відповідь:
Суцільно й поруч, коли сім’ї розпадаються, починається «броунівський рух» дітей від матері до батька і назад. У батька є жінка, і, звісно, кожна жінка так чи інакше хоче розташувати до себе дитину свого чоловіка. Чому? Тому що це стовідсотковий шлях до успіху у майбутнього чоловіка.
Якщо ми хочемо знайти дорогу до серця жінки — ми маємо зігріти її дитину; так само і для чоловіка.

І жінка починає проявляти моторність. Вона знає з досвіду, який їй переданий, — зумовленого досвіду, — що треба «розташувати до себе» хлопчика. Але в цьому випадку підхід утилітарний, він має мотив. Якщо ми питаємо «Як?», — це вже стає неможливим. Бо все можливе лише тоді, коли є любов. Якщо жінка любить чоловіка — її не треба цьому вчити.

Коли ми намагаємося сподобатися дитині за допомогою інтелекту, то насправді намагаємось подобатися так само, як хотіли б сподобатися самому чоловікові. І чутлива жінка негайно чує всередині себе приторність, фальш, неприродність. Ми нічого не можемо з цим зробити, бо діємо від его.

Таке поведення мотивоване: дитину використовують як засіб прокласти дорогу до серця чоловіка. Дитина — не головне, дитина стає інструментом для стосунків, кохання, сексу, інтересу, продовження союзу чи шлюбу. Тут немає щирості. І щоб ми не робили, це не спрацює, бо справді має цікавити сам хлопчик.

Коли є любов — ми цікавимося дитиною щиро. Ми не можемо не любити його. Ми любимо чоловіка — і любимо його дитину. Тональність змінюється повністю. Немає мотиву. Дитина — продовження коханої людини. Ми говоримо, сміємося, немає подвійного дна — по-іншому й бути не може. І хлопчик починає зігріватися в наших руках, у нашій присутності. Він сміється, відповідає, і нам не страшно, ми не потребуємо нічого від нього, ми щасливі самою любов’ю.

Тоді зігрівається і чоловік, і дитина. І дитина, маючи рідну матір, живе у родині батька, одруженого на іншій жінці, яка по-справжньому любить цього чоловіка і ніжно ставиться до його сина. Така дитина піднімається, стає щасливою. Ця жінка зігріває всіх — усіх дітей свого чоловіка, і самого чоловіка. Вона живе радісно, і не питає: «Як?».

«Як?» — це уже підхід із голови, із стратегії, спрямованої на результат. Це прагнення пробитися, розташувати до себе хлопчика заради чоловіка. Такий шлях завжди роздвоєний — і в ці моменти ми не віримо собі. А як може повірити дитина?
Дітей можна обдурити тільки коли вони нечутливі. Якщо вони відчувають — вони ніколи не йдуть у такі руки. Вони бачать використання.

Дітей показують нещасними не через розлучення, а через відсутність любові. Вони страждають, бо їх використовують у дорослих стратегіях взаємин. І вони ревнують, тому що бачать — дорослі вибудовують стосунки за їхній рахунок.

Любов — не «спроба». Любов — це стан. Вона або є, або її немає. І для цього доведеться працювати не головою, а серцем.

«Любов не шукає способу — вона шукає присутності.
Там, де є щирість, дитина відчуває тепло, а стосунки стають живими.
Якщо бракує опори в собі — підтримка психолога допоможе знайти її й будувати близькість без страху й гри.»

____

Консультація психолога в Tomalogy

Як працювати зі статтями Томалогії

Жіноча моторність.  

САМОПІЗНАННЯ

Відкрийте глибини самопізнання разом із TOMALOGY: філософські спостереження, психологічні роздуми та життєва мудрість про людину, сенс буття та шлях до внутрішньої свободи.

Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.

В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.

📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.

Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.

🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості