Рисовка.
Ми є дзеркалами одне для одного, і рисовка — це бажання вихопити в іншої людини, в іншого дзеркала, власне відображення, але вже виправлене й скориговане — таким, яким ми хочемо його бачити. Тобто ми вимагаємо від іншого, щоб він оцінив нас і сказав, які ми розумні, красиві й незвичайні.
Рисовка — це випрошування. Ми стоїмо перед дзеркалом іншого в надії, що він зрозуміє нас, почує і відобразить належним чином — так, як нам хочеться. Причому робимо ми це не свідомо, а підсвідомо.
У цей момент ми не є собою. У нас є потреба — внутрішня потреба і внутрішня бідність. Але замість того, щоб залишитися з цією бідністю і дозволити собі її прожити, ми пригнічуємо її за рахунок іншого. Цей стан минає, ми знову наповнюємося і згодом самі можемо сказати іншій людині те, що так хотіли почути для себе.
Скажіть іншому, який він незвичайний, красивий і розумний — поділіться собою з ним, і ви вже станете багатшими. Але в рисовці ми постійно підкреслюємо власні переваги, не зважаючи на іншу людину, і вона зазвичай відображає нас невдало — ми зазнаємо фіаско.
Ми постійно жебракуємо, бо самі собі не потрібні. Ця внутрішня бідність живе в нас, і коли ми намагаємося виправити свій стан за рахунок іншого, не рахуючись із ним, ми завжди отримуємо негативне відображення — нас віддзеркалюють у нашій же бідності.
Ми недобрі до себе. Ми змушені постійно жебракувати і рисуватися перед іншим, не маючи змоги бути собою. Рисовка є показником недоброти до себе, адже якщо ми не є собою, ми ніколи не зможемо прожити власне життя і зрозуміти, що нам насправді потрібно.
Бути собою — надзвичайно важливо. Але рисовка ніколи не дозволить цього зробити: щойно ми наближаємося до іншої людини, ми механічно починаємо перед нею рисуватися, бо перед нами дзеркало, і нам потрібно зібрати врожай компліментів.
Раз інший підійшов — його потрібно використати. Ми обов’язково маємо щось винести для себе з цієї зустрічі.
Тому, коли ми підходимо до іншої людини, варто спостерігати: який стан зараз усередині нас і що саме ми хочемо отримати від цього спілкування.
«Ми шукаємо себе в чужих дзеркалах, коли боїмося подивитися на себе напряму.
Психолог допоможе побачити власну цінність без потреби випрошувати її в інших».
____
Рисовка
Людина та її прояви.
Путівник самопізнання
Глава № 5 “Людина та її прояви”
- Виміщати злість на іншого
- Озброєна до зубів пам’ять
- На хвилях власної важливості
- Гордовитість. Вищість. Зарозумілість
- Самовдоволення
- Вимога жити без промаху
- Вимога негайного результату
- Вимога підпорядкування
- Пред’явлення вимоги
- Бути отруєним тривогою
- Конфліктувати з тривогою
- Початкове занепокоєння і тривога
- Не знати нічого, крім тривоги
- Пригнічуючи тривогу
- Ховати тривогу
- Жадібність
- Бажання мати вигідний вигляд
- Бажання взяти гору
- Жіноча моторність
- Турбота
- Залежність від оцінки
- Заздрість
- Настирливість
- Нестриманість на язик
- Засудження
- Пересмикування
- Рисовка
- Стриманість
- Прагнення завжди бути хорошим
Путівник самопізнання
2. Чоловік та Жінка
3. Людина та Життя
4. Людина серед людей
5. Людина та її прояви
6. Людина та робота
7. Людина та гроші
8. Комплекси
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості