Пихатість, Зверхність, Зарозумілість.
Пихатість — це прояв зарозумілості та показної гордості в характері. І те, й інше — захисні вбрання его у присутності інших людей. Така демонстративна поведінка «я» багато розповідає про людину — жінку чи чоловіка — і про її ідею самої себе. Пихатість має показати, що інші — не рівня, і що вона не має наміру з ними панькатись. Тобто для неї вони не є авторитетами, і вона не дозволить ніякої близькості, мовляв: «Тримайся від мене на відстані».
Для чого стільки показного?
Таким чином маскується і компенсується внутрішня потреба у визнанні, увазі й теплі інших, а також глибока вразливість. Але щойно інша людина звертає увагу на того, хто цього так потребує, включається «розум надменності».
Воно оцінює іншого: якщо та людина не займає гідного місця у соціальній ієрархії, не є авторитетом, «раціо» пихатої особи вирішує, що увагу їй не надають, а «подають». І така увага — з рук «недостойного» — не може її задовольнити. Вона або ігнорується, або зустрічається холодом і демонстративною дистанцією — ніби це урок для іншого: «Ніяких фамільярностей, ніяких почуттів. Я для тебе недосяжна!»
Пихата людина схиляється перед багатими, виявляючи всі види соціального конформізму, лестощів і догідництва, лише б отримати бодай крихти їхнього багатства, слави чи влади.
Пихатість, Зверхність, Зарозумілість.
Зверхність — це прагнення перевершити інших, внутрішнє суперництво, бажання бути кращим, щоб його визнавали, хвалили, підносили. Тут болісний акцент робиться на постійному змаганні, яке не дає спокою й підживлює тривогу. Успіхи інших боляче ріжуть очі, їхня сила, краса, здібності викликають страх бути позаду.
Людина змушена бігти, наздоганяти й переганяти, але не в реальності, а в ідеї про себе — безкінечно вдосконалюючи «образ» у власній уяві. Вона міркує, наскільки вона розумніша, красивіша, краща — і цей внутрішній монолог триває без кінця.
День у день людина зверхності ніби доводить світові (який навіть не підозрює про цю «гонку»), що вона спроможна, варта, краща. Вона прагне зовнішнього підтвердження, біжить за визнанням — і водночас удає, що не біжить узагалі. Адже, мовляв, слідувати за іншими — нижче її гідності. Вона переконує себе, що вже має все те, за чим інші ще лише женуться. Суть зверхності — бути «вище», щоб це бачили всі, щоб інші не забували підносити її.
Пихатість, Зверхність, Зарозумілість.
Зарозумілість — це розігране уявлення про себе, народжене самомненням і самовпевненістю. Зарозуміла людина не знає, як бути з іншими, бо колись втратила природність. Вона не може бути собою, і в присутності людей внутрішньо «стає навшпиньки», намагаючись виглядати вищою.
Її поведінка — це постійна вистава. Вона гордиться, пнеться, чваниться — тільки б залишатися у власній уяві «кращою», «вищою», «гіднішою» за інших. І поки вона прагне виглядати кращою, насправді віддаляється від себе справжньої — простої, живої, людяної.
“Ми піднімаємося над іншими, щоб не побачити власної вразливості. Але справжня сила — у відкритості. Психолог допоможе вам зняти броню гордості й повернути природну гідність.”
____
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості