Ультиматум у стосунках – це умови, заздалегідь поставлені: за якими правилами гри ми збираємося любити, дружити, займатися сексом, виховувати дітей тощо. Ультиматум – це крайній ступінь умови, коли проявляється наша зумовленість.
Ми говоримо, що це підтримано нашими принципами і вважаємо, що так правильно і добре. Однак насправді в цей момент у нас присутня впертість, обмеженість, ми нічого не бачимо далі власної ідеї, і тому дозволяємо собі таку «барську» розкіш – поставити іншій людині ультиматум. Але це тонкий вид насильства.
Він підтриманий нашою зумовленістю, нашими поглядами й переконаннями: ми щось виділили як принципове, а насправді там прихована наша жадібність, наше прагнення здійснити себе через іншого. У цей момент ми фактично насилуємо іншу людину. Ми не збираємося дружити з нею чи любити її – ми ставимо їй ультиматум. Ми принижуємо її і цим завдаємо шкоди.
Коли ми говоримо іншій людині: «Я буду з тобою на таких-то умовах», – ми тим самим вступаємо з нею в психоемоційну петлю. Вона, з огляду на бажання бути з нами чи з якихось інших причин, перебуваючи у залежності від нас, змушена сказати: «Добре. Нехай буде по-твоєму». І тепер стосунки будуть будуватися лише на наших умовах. Ми хочемо бути переможцями. І все це прикрите маскою порядності, добропорядності, добрих намірів, «чистоти» розуміння та впевненістю, що саме так правильно. А те, що ми в цей момент зробили з людиною – для нас наче не має значення.
Але життя обманути неможливо. Життя – це найвищий розум. Як тільки ми перестанемо ставити ультиматуми – ми ніколи не дозволимо поставити ультиматум і нам. Ми все будемо робити від серця. Ми станемо чутливими, уважними. І коли побачимо, що стосунки завершилися, ми зможемо сказати: «Все закінчилося. Я тебе обожнюю. Дякую тобі. Ми пройшли шлях, і якби не ти у моєму житті – вона б багато втратила».
Ми виростемо самі і допоможемо вирости іншим. І не треба спеціально виховувати в собі вдячність чи визнання, тому що, не ставлячи ніяких умов, не висуваючи ультиматумів – ми ніколи не дозволимо висунути їх нам. А вдячність народиться сама. І це буде наше життя, справжнє життя – відгук на іншу людину.
«Коли ми ставимо умови, ми втрачаємо близькість. Відкрийте стосунки без ультиматумів — зверніться до психолога.»
Ультиматум у стосунках.
Путівник самопізнання, Глава №4: “Людина серед людей”.
- Конфліктувати з тривогою
- Мобілізація ненавистю
- Каламутність підозри
- Удавання (Напускне)
- Недоступність під маскою незалежності
- Невизнання
- Нетерпимість до зауважень
- Обставляючи у відносинах все так, як бажається
- Очікування першого кроку від іншого
- Озадачити іншого
- Покровительство — маска доброти
- Пошук покровительства
- Психологічна непродуктивність
- Прагнення змінити іншого
- Живучи заради того, щоб інші нас цінували
- Різноокість
- Розпалення
- Зведення рахунків з близькими людьми
- Згладити ситуацію
- Намагаючись підловити іншого
- Пристрасть до відображення
- Страх перед недоброзичливим ставленням інших
- Страх перед тим, хто нас бажає
- Страх перед непередбачуваністю інших
- Сором за власну дитину
- Базікати (тараторити)
- Ухилення
- Ультиматум у стосунках
- Успіх
- Чуже везіння
Путівник самопізнання
САМОПІЗНАННЯ
Самопізнання припускає знайомство з собою, усвідомлення власного потенціалу, підсвідомих прагнень, прийняття сильних і слабких сторін, дослідження і зміну власних звичок, які впливають на якість життя.
В процесі навчання використовуються різні методи, такі як психотерапія, навчання методу БУС, психологічне консультування, наставництво, менторство, медитація, спостереження за механізмами роботи розуму, рефлексія, усвідомлення своїх дій і думок, читання книг з саморозвитку, самостійна практика, виконання домашніх завдань.
📞 Настав час повернути собі ясність, спокій і внутрішню опору.
Запишіться на першу консультацію та зробіть перший крок до себе.
🌿 Tomalogy — простір усвідомленої зрілості